Ціна Держави

"Великий (не)прекрасний податковий законопроєкт" — що з ним не так

Стаття старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського про законотворчі ініціативи Мінфіну та проблеми, що вони породжують:

1️⃣ Законопроєкт, який уряд пообіцяв МВФ, опублікували фактично в останній момент — без аналізу регуляторного впливу та без повноцінного громадського обговорення, хоча цього вимагає закон. Формально влада сама загнала себе в ситуацію, коли через дедлайн у меморандумі з МВФ хоче провести один із найважливіших податкових документів у пожежному режимі. І це вже саме по собі поганий сигнал: якщо держава дозволяє собі порушувати процедури, то з яким моральним правом вона потім вимагає безумовного дотримання правил від громадян?

2️⃣ головна логіка законопроєкту — швидко підняти доходи бюджету. Але під час війни треба дивитися не лише на фіскальний ефект, а й на соціальну ціну рішень. Тим більше, що йдеться не про критичні для стабільності суми. Вони значно менші і за обсяги міжнародної допомоги, і навіть за ті кошти, які уряд сам витрачає на сумнівні програми на кшталт кешбеків, підтримки «обраних» галузей, індустріальних парків чи інших непродуктивних витрат. Тобто починати варто було б не з підвищення податків, а зі скорочення економічно шкідливих видатків.

3️⃣ Є в законопроєкті й відносно притомні ідеї. Наприклад, блок про цифрові платформи. Його логіка така: люди, які працюють через сервіси таксі, доставки чи онлайн-платформи послуг, мають вийти з тіні через простий режим — 5% з обороту, який утримує і перераховує сама платформа. Без реєстрації ФОП, без складної звітності, з мінімальною бюрократією. Це виглядає як компромісна і відносно цивілізована детінізація.

Але й тут Мінфін примудрився додати проблем. Найбільш абсурдна — обмеження для продажу особистих речей: спочатку хотіли 3 продажі на рік, тепер 30. На практиці це б’є насамперед по людях, які користуються платформами на кшталт OLX. Логічніше було б оподатковувати не сам факт продажу, а лише реальний дохід — тобто різницю між ціною купівлі та ціною продажу. Друга проблема — до цих 5% додали ще й військовий збір, і вся конструкція стала значно менш привабливою.

4️⃣ Найбільше критики викликають дві речі. Перша — бажання зберегти військовий збір після війни. Сам по собі «тимчасовий» збір, який стає постійним, уже виглядає дивно. Але ще важливіше те, що це податок на доходи, а такі податки вважаються одними з найбільш шкідливих для економічного зростання і найбільш тінізуючих. Україна й без того має високе навантаження на зарплати через ПДФО, військовий збір і ЄСВ. Посилювати його — значить підштовхувати бізнес і працівників у тінь.

Друга, і, мабуть, найнебезпечніша ідея — ПДВ для платників єдиного податку. Формально це пояснюють майбутньою гармонізацією з ЄС. Але в українських реаліях такий крок може виявитися руйнівним для мікробізнесу. За оцінками, навіть із порогом 4 млн грн це викидає в зону ризику сотні тисяч підприємців, подвоює кількість платників ПДВ, до чого податкова не готова, і створює адміністративні витрати, які можуть перевищити сам фіскальний ефект. Тобто держава отримає менше, ніж бізнес і економіка втратять на бухгалтерії, адмініструванні та новій хвилі тінізації.

Якщо й рухатися до європейських правил, то не шляхом механічного копіювання. Спочатку треба радикально спростити адміністрування ПДВ, зменшити його вартість для малого бізнесу і лише потім говорити про нові пороги та обов’язки. До того ж такі норми не мають запроваджуватися під час війни — щонайменше потрібен перехідний період і відтермінування до завершення воєнного стану.

Тепер слово за депутатами. Їм доведеться не просто голосувати, а фактично виправляти документ: прибирати найбільш шкідливі норми, переконувати уряд і МВФ погодитися на зміни та повертати процес у законну процедуру. Бо на кону не лише додаткові бюджетні надходження, а й соціальна стабільність під час війни, довіра до держави та десятки мільярдів гривень для економіки.
Читати весь текст статті

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист - канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!

▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

▪️Фінансист — це ваш гід у світі грошей, де ми без зайвої води пояснюємо, як працюють інвестиції, що відбувається на ринках та які фінансові рішення допоможуть вам швидше досягти своїх цілей.

▪️Hugs.fund — telegram-канал про економіку та бізнес.
Нас читають підприємці, банкіри та новатори.

▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу

▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key

▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції — в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Підписуйся

▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

🇵🇹Як золото та субсидії ЄС знищили економіку Португалії

Португалія - країна в якій красивий теплий клімат маскує складну економічну ситуацію, і усе занадто тісно переплетено, щоб бути випадковістю. Еміграція компенсує слабкий ринок праці, туризм підігріває ціни, а дрібний бізнес не здатен вирватися з пастки низької доданої вартості.

Близько 30% молодих португальців живуть за кордоном - понад 850 тис. людей, які винесли свою працю, податки й майбутнє за межі країни. Усередині ж залишився ринок з низькими доходами та обмеженими можливостями зростання.

Лісабон перетворився на місто, де житло відірвалося від реальності доходів. Середня квартира коштує понад 19 річних зарплат - гірше, ніж у глобальних фінансових столицях на кшталт Лондона чи Сан-Франциско. Туристичний капітал і зовнішній попит з’їли доступність для власних громадян.

Бізнес-структури занепадають: 96% компаній у Португалії - це мікропідприємства з менш ніж десятьма працівниками. Така економіка погано масштабується, майже не інвестує в продуктивність і не створює високих зарплат. Вона виживає, але не розвивається.

Сьогодні ми говоримо про Португалію. Країну, яка займає 19 місце по ВВП на душу населення серед країн ЄС. Вона поступається середньому значенню по ЄС на $14,000 та займає 9 місце з кінця.

І це при тому, що ситуація не була такою завжди. У 1750 році ВВП на душу населення Португалії перевищував французький та іспанський рівні, а Лісабон був четвертим за величиною містом Європи. Країна була на вершині континентальної ієрархії, з глобальними торговельними маршрутами, колоніальними доходами й статусом імперського центру.

Тож як держава, що стартувала серед європейських лідерів, за кілька століть скотилася до ролі хронічного аутсайдера, який виживає завдяки трансферам, туризму й зовнішній підтримці? І чи не повторюється ця історія знову, але в більш сучасній інституційно замаскованій формі?

Дивіться нове відео Ціни держави

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

❗️Путін на закритій зустрічі з великим бізнесом пообіцяв воювати, поки не захопить весь Донбас і запропонував олігархам добровільно скинутися на війну — The Bell

Після з’їзду РСПП Володимир Путін провів закриту зустріч із представниками великого бізнесу. Зміст таких розмов зазвичай не розголошується, а після початку війни засекреченим став навіть список учасників. Однак цього разу Путін говорив з олігархами про подальше ведення війни та джерела її фінансування.

«Нам сказали: будемо воювати», — так переказав основний зміст виступу Путіна один зі співрозмовників, обізнаний із деталями зустрічі. Інше джерело формулює це так: «Підемо до кордонів Донбасу». Після цього, стверджують обидва співрозмовники, Путін запропонував бізнесменам робити добровільні внески до бюджету.

Ідея «струсити бізнес у важкий для країни час» належить главі «Роснефти» Ігорю Сєчіну, який напередодні нібито виклав цю пропозицію у листі до Путіна.

Частина бізнесменів, за інформацією The Bell, відреагувала одразу під час зустрічі. Зокрема, Сулейман Керімов пообіцяв внести 100 млрд рублів — це підтвердили одразу два співрозмовники видання. Ініціативу, як стверджується, підтримав іще щонайменше один великий підприємець, присутній на зустрічі, хоча конкретну суму свого внеску він не назвав.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Коментар під постом голови податкового Комітету ВРУ Данила Гетманцева (доволі типовий для його ТГ-канала коментатор і коментар) про те, що бізнес у 2025 році задекларував до сплати 274 млрд грн податку на прибуток, що менше на а 3,3 млрд грн (або на 1,2%), ніж у 2024 року.

При тому, що за 2025 рік доходи підприємств зросли на 2,1 трлн грн ( 12,1%) порівняно з минулим роком

Тобто доходи бізнесу ростуть, а податок з прибутку ні. А чому б тоді в пості не дати інформацію про прибутки компанії?

І загалом варто завжди додавати дисклеймер-пояснювалку, аби в людей не формувалися хибні уявлення про економіку.

Ми, власне, цим і відрізняємося і це є нашою доданою вартістю, цінністю для споживачів контенту, бо даємо роз'яснення.

Тому пану ми порадили в коментарях не витрачати час на коментування, а краще вивчити, чим прибуток відрізняється від доходу.

Тут нагадаємо наш лікнеп, що згідно із міжнародними стандартами фінансової звітності існують:
- дохід / оборот (у звітності, у показниках англійською "revenue");
- EBITDA (прибуток компанії до оподаткування, амортизації та виплати по кредитах);
- чистий прибуток (profit або net income) - тобто вже "чисті" доходи після виплати усіх відсотків, витрат на сировину, обладнання, послуги, зарплати працівників тощо, що отримує власник/ки.

Наприклад, авіагігант (що виробляє як цивільну, так й військову авіацію) Boing у 2024 мав дохід - $66,517 млрд, EBITDA - $-8,871 (так-так, мінус), Net Income - $-11,875.

Ну і, звісно, що у світі рожевих поні-більшовиків у 2025 році не було ніяких таких подій, які б зменшили маржу. Наприклад, не було ніякого підвищення військового збору у 2025 році.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Так, судові процеси недешеві, а європейські ще й дуже дорогі. І, власне, тут мала б зіграти свою роль державна підтримка. Не треба там роздавати гроші на генератори для ФОП, кешбеки та іншій непотріб. А ось допомога у пошуку, фінансуванні адвокатів, які дозволять через європейські суди отримати відшкодування за втрачені активи - найкраща держпідтримка бізнесу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

📉Центробанк РФ зафіксував різке охолодження ділової активності — найнижчий рівень із 2022 року

Російська економіка продовжує втрачати динаміку. Індекс бізнес-клімату, який Центральний банк щомісяця розраховує на основі опитування близько 15 тисяч підприємств, у лютому впав до 0,2 пункту. Для порівняння: у січні цей показник становив 1,5 пункту, у грудні — 2,5, а середнє значення за 2025 рік дорівнювало 3,2 пункту. Нульова позначка індикатора є межею між зростанням і спадом економічної активності.

Лютневий результат став найгіршим із жовтня 2022 року. Тоді, після оголошення «часткової мобілізації», індекс опустився до мінус 1,1 пункту, що відображало різке погіршення настроїв у бізнес-середовищі.

Компанії значно гірше оцінюють свій поточний стан. Відповідна складова індексу знизилася з мінус 4,2 до мінус 7,8 пункту — це мінімум із травня 2022 року. На такому ж низькому рівні перебувають і оцінки попиту на продукцію підприємств.

Баланс відповідей щодо зміни обсягів виробництва також свідчить про негативну тенденцію: компаній, які скорочують випуск, і надалі більше, ніж тих, хто його нарощує. Цей показник залишається у «мінусі» з вересня 2024 року. У лютому він знизився до найгіршого значення з вересня минулого року, а до того подібно слабкі результати фіксувалися востаннє влітку 2022-го.

Таким чином, статистика Центробанку вказує на суттєве послаблення економічної активності та погіршення настроїв бізнесу на тлі затяжних структурних проблем.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🚆 “Укрзалізниця” запускає динамічні ціни на квитки

“Укрзалізниця” починає впроваджувати динамічне ціноутворення — але поки що лише для квитків преміум-сегменту: СВ (люкс) та першого класу Intercity.

📊 Від чого залежатиме ціна
Вартість квитка більше не буде сталою — вона змінюватиметься залежно від кількох факторів:

📅 дати купівлі — раніше купив, імовірно дешевше;

🔥 попиту на конкретний рейс;

💺 заповненості поїзда.

Фактично це модель, яка давно використовується в авіаперевезеннях: чим більший попит і менше вільних місць — тим дорожчий квиток.

👤 Кого це торкнеться
Нововведення стосується пасажирів дорожчих категорій вагонів, тоді як більшість базових квитків обіцяють залишити доступними (принаймні до завершення воєнного стану).

💰 Навіщо це УЗ
Рішення частково пов’язане з фінансами перевізника:
- компанія зазнала мільярдних збитків;
- серед заходів для збільшення доходів — гнучке ціноутворення в окремих сегментах, яке може дати значний економічний ефект.

Також додаткові доходи мають компенсувати соціальні ініціативи — наприклад, програми, що стимулюють подорожі у періоди низького попиту.

📈 Чому це логічно саме зараз
Попит на популярні напрямки часто значно перевищує пропозицію — до 5–8 пасажирів на одне місце, через що квитки швидко розкуповують.

Динамічні ціни — один зі способів балансувати попит і заробляти більше на найбільш затребуваних рейсах.

👉 Що це означає для пасажирів:
- планувати поїздки заздалегідь стане вигідніше;
- поїздки у пікові дати можуть подорожчати;
- преміум-комфорт дедалі більше працюватиме за ринковою логікою.

Фактично УЗ переходить до моделі, де ціна формується не “раз і назавжди”, а залежить від поведінки пасажирів.

📍У нашому відео Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи ми розповідали, що варто давно було застосувати подібне ціноутворення. Добре, що керівництво компанії зробило крок вперед. Шкода, що це рішення не поширюється на всі квитки. У т.ч.тна верхні і бокові полиці та інші чинники.

@costukrainehttps://youtu.be/bRyNCOEYQys

🏭 Російські металурги просять у держави антикризової підтримки
Асоціація «Русская сталь», що об’єднує найбільші металургійні компанії країни (зокрема «Северсталь», НЛМК, Evraz та інші), підготувала пакет антикризових кроків і планує представити уряду рф.

⚠️ Що сталося з галуззю
На бізнес одночасно тисне кілька факторів — такого «ідеального шторму» в новітній історії не було. Ключова ставка тривалий час утримується на рівнях, які фактично роблять кредити недоступними; міцний рубль майже «вбиває» рентабельність експорту; санкції відрізають традиційні ринки збуту.

📉 Ще у 2024 році, за даними асоціації, виробництво сталі скоротилося на 6,6% р/р до 70,7 млн т, а прокату — на 5,9% до 61,1 млн т. Внутрішнє споживання металу відкотилося до рівня 2021 року. У 2025-му ситуація, за оцінками, погіршилася: споживання металопрокату впало на 14% до 37,8 млн т; виробництво прокату — до 58,5 млн т (-4,1%), сталі — до 66,9 млн т (-5,5%).

📦 Паралельно ринок активніше заповнює імпорт: його частка зросла з 6,3% на початку 2024 року до 9,6% наприкінці 2025-го. Експорт після скасування курсових мит частково відновився, але для більшості компаній лишається збитковим.

💸 Додатковий удар — різке зростання собівартості. У період жовтень 2023 — жовтень 2025:
🔌 тариф на електроенергію зріс на 45%;
🚆 на залізничні перевезення — на 32%;
🚚 вартість автоперевезень — на 44%;
👷 зарплати — на 27%.

🛠 Чого саме просять металурги

1) Перегляд акцизу на рідку сталь
Ключова ініціатива стосується акцизу на рідку сталь, запровадженого у 2022 році для вилучення надприбутків галузі в «жирні» періоди. Ставка — 2,7% від експортної ціни сляба, але акциз обнуляється, якщо ціна опускається нижче 30 000 руб./т. Водночас, за розрахунками металургів, поточна собівартість сляба — близько 40 000 руб./т.

«Русская сталь» пропонує:
- підняти «ціну відсічки» з урахуванням накопиченої інфляції за 2022–2025 роки до 43 470 руб./т;
- запровадити щорічну індексацію цього порога;
- поширити аналогічний акциз і на імпортну продукцію.

2) Розігріти внутрішній попит
Друга велика група пропозицій — стимулювання внутрішнього споживання металу.

Серед пріоритетів:
- Інфраструктура: зобов’язати держзамовників у будівництві та ремонті доріг, мереж і інших об’єктів використовувати російські металоконструкції так, щоб щонайменше 80% металу було вітчизняного походження.

- Автопром: через систему «балів» за локалізацію спонукати автозаводи застосовувати в кузовах не менше 30% високоміцних і 10% надвисокоміцних марок російської сталі.

3) Захист від імпорту (Казахстан, Китай)
Окремий блок — стримування імпорту, насамперед з Казахстану та Китаю. Асоціація пропонує запровадити тарифну надбавку на залізничні перевезення імпортного металопрокату.

Аргумент такий: експортери з 2015 року вже платять РЖД надбавку (нині 8%), тож «справедливо» застосувати до імпортерів значно вищий рівень — 40–45%.

📌 Інші «болючі точки»
У переліку проблем, які, на думку асоціації, також потребують рішень:
- контроль трансфертного ціноутворення, що не враховує «санкційні» знижки та може призводити до донарахувань;
- екологічні платежі, зростання яких може стати кратним;
- залізничні пріоритети, через які металопродукцію відсувають у логістиці;
- дорогий перехід на «довірене» програмне забезпечене - на десятки мільярдів рублів у момент, коли компаніям бракує ресурсів, щоб це профінансувати.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

☄️80% компаній відчувають вплив відключень електроенергії, проте більшість адаптувалися завдяки автономності - опитування ЕВА

Перебої з електропостачанням ускладнюють операційну діяльність для більшості членських компаній (80%), і лише п’ята частина (20%) зазначила, що відключення не позначилися на їхній роботі.

Серед основних наслідків відключень компанії найчастіше називають зростання собівартості продукції (61%) та зміну графіків роботи (58%), що супроводжується падінням обсягів виробництва чи наданням послуг (50%) і простоями (48%). Фінансовий вплив цих процесів переважно оцінюється у здорожчанні продукції на 10–30%, і лише частина бізнесу втримала цей показник на рівні 2-5%.

Більшості компаній усе ж вдається виконувати свої зобовʼязання, адже лише 9% опитаних бізнесівповідомляють, що перебої з електропостачанням призвели до зриву контрактів.

Щодо необхідної підтримки, бізнес найчастіше наголошує на потребі у фінансових стимулах та прогнозованості. Основні запити включають:

🔹Запровадження механізмів компенсації витрат на резервні джерела живлення, скасування мита і ПДВ на обладнання, доступне кредитування (зокрема за програмою 5-7-9%).

🔹Бізнес потребує чітких графіків відключень та оперативної комунікації для можливості планування виробничих циклів.

🔹Спрощення дозвільних процедур для встановлення генерації та мораторій на перевірки, які блокують роботу.

Водночас значна частина респондентів не розраховує на державну допомогу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

📈💰У 2025 році українські технологічні компанії залучили $498 млн у вигляді інвестицій і грантів: на 8% більше порівняно з 2024 роком ($462 млн), йдеться у Dealbook of Ukraine 2025, щорічному дослідження від AVentures.

Майже половину цієї суми забезпечили раунди пізніх стадій — Series D та Growth.

Минулого року Fintech-IT Group, розробник monobank, залучив інвестиції від UMAEF за оцінки понад $1 млрд, ставши першим українським фінтех-єдинорогом.

Другим українським єдинорогом 2025 року став Preply після раунду на $150 млн, очоленого Westcap.

Оборонні технології стали найбільш швидкозростаючим технологічним сектором в Україні, залучивши у 2025-му понад $129 млн у формі грантів та інвестицій. Загалом за останні три роки обсяг інвестицій у Defense Tech зріс у 19 разів.

Цьогорічні угоди, як-от інвестиції у Swarmer ($15 млн), Trypillian ($5 млн), демонструють перехід українського Defense Tech від ранніх експериментів до масштабованих бізнесів із глобальним інтересом інвесторів.

Підтримка від держави та міжнародні програми
Минулого року державні й міжнародні програми суттєво наростили підтримку українських стартапів, особливо в оборонному та інноваційному секторах.

🔹Brave1 зміцнив свою позицію як один із головних центрів розвитку українського Defense Tech. З $40 млн у 2024 році обсяг грантів зріс до понад $60 млн у 2025-му і підтримки понад 600 компаній.

🔹Seeds of Bravery за підтримки Європейського Союзу протягом 2025 року видали понад 300 грантів на загальну суму близько €8,7 млн.

🔹Ukraine Support Fund від Google for Startups у 2025 році виділив понад $6,5 млн українським командам. Кожен з понад 60 відібраних стартапів отримав до $100 тис. фінансування без розмивання частки, а також доступ до менторської підтримки, продуктів Google і до $350 тис. у вигляді кредитів на Google Cloud.

Докладніше у статті від AIN.

❗️Якщо подивитися на минулорічний графік, то у 2022 Україна була готова перетнути психологічну межу в $1 млрд інвестицій. Але, як завжди, корінь усіх наших проблем - рускіє і москва. Повномасштабне вторгнення обвалило ринок і ми зараз намагаємося досягнути показників 2019 року.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇨🇳Дефляційна пастка затягує економіку Китаю - The Wall Street Journal
Китайська економіка дедалі глибше занурюється в дефляційний цикл, з якого складно вибратися. Від 2023 року в країні безперервно знижуються ціни виробників, а рентабельність публічних компаній опустилася до найнижчого рівня з 2009 року. Це свідчить про слабкий внутрішній попит і системні проблеми з прибутковістю бізнесу.

Один із ключових індикаторів - дефлятор ВВП Китаю, що відображає загальний рівень цін в економіці, - перебуває у від’ємній зоні з 2023 року. Така динаміка означає, що внутрішній попит не здатен підтримувати зростання. Фінансова звітність компаній підтверджує цю картину: прибутки скорочуються в найрізноманітніших секторах - від сталеливарної та цементної промисловості до електромобілів, робототехніки, харчових приправ і косметики.

За даними індексу FactSet, який охоплює близько 5 тисяч компаній, зареєстрованих на материковому Китаї, маржа прибутку публічних корпорацій зараз найнижча за останні п’ятнадцять років. Додатковим тривожним сигналом стало те, що у 2025 році інвестиції в основні фонди - житло, заводи, інфраструктуру - скоротилися вперше за всю історію спостережень.

Водночас ця «економічна інволюція» є побічною ціною стратегічного курсу Пекіна. Прагнення Сі Цзіньпіна до промислової самодостатності та глобального лідерства у передових технологіях реалізується значною мірою за рахунок підтримки споживання. Глибоко вкорінені ідеологічні заперечення щодо західної моделі споживчої економіки ускладнюють боротьбу з дефляцією.

У підсумку Китай опинився в замкненому колі: слабкий попит тисне на ціни й прибутки, бізнес скорочує інвестиції, а це ще більше стримує економічну активність - і розірвати цей ланцюг стає дедалі важче.

Дивіться наше останнє відео: 🛰Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🧮Ідея запровадити ПДВ для ФОПів – це математична помилка на 100 мільярдів
Стаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для 24tv про новий сезон серіалу "Дивні дива"👺 у Міністерстві фінансів.

Ключові тези:
🔹Міністерство фінансів пропонує обов'язкове запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 мільйон гривень з 2027 року, очікуючи додаткові 40 мільярдів гривень у бюджеті щороку.

🔹Аналітичні центри вказують на значні додаткові витрати для підприємців та сумніваються у позитивному фіскальному ефекті, вказуючи на можливі втрати бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень та негативні наслідки для населення.

🔹15 січня Державна регуляторна служба стала майданчиком для гарячої дискусії. По один бік – Міністерство фінансів та ДПС, по інший – провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри. Каменем спотикання став Аналіз регуляторного впливу (АРВ) Мінфіну, показники в якому занижені у 20 – 30 разів.

🔹Щоб не платити 20% з усього обороту, а платити лише з націнки, ФОП буде зобов'язаний:
- збирати та перевіряти вхідні податкові накладні від усіх постачальників;
- вести реєстр первинної документації (рахунки, акти, ТТН), бо без них податкова анулює кредит під час першої ж перевірки;
- відповідно доведеться вести повний товарний облік – підприємці повинні точно знати, який товар куплений, за якою ціною і чи зареєстрував постачальник накладну в системі (ЄРПН).

🔹Також підприємці зіштовхнуться із системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) та усіма її родзинками. Якщо система заблокує накладну, а зараз таке трапляється щомісячно у приблизно 10% суб'єктів господарювання – то щоб розблокувати накладну, потрібно буде подавати значний пакет документів: договори, складські документи, підтвердження походження товару.

🔹Це вимагає десятків годин роботи професійного бухгалтера, а у випадку відмови комісії по розблокуванню – роботи професійного юриста у суді.

🔹Навіть якщо вважати реальними припущення Мінфіну у 40,1 мільярда гривень доходів – вони повністю нівелюються чистими втратами бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень. Це контрпродуктивні витрати, які не створюють додаткового продукту, тобто безпосередньо зменшують суспільний добробут.

🔹Мінфін "забув" порахувати:
- втрати місцевих громад: ФОПи перейдуть зі ставки 5% на 3% (ПДВ), що забере у місцевих бюджетів не менше 18 млрд грн;
- роздування штату податкової: кількість платників ПДВ зросте з 249 тис. до 877 тис. Державі доведеться витратити додатково 3 мільярди гривень на нових працівників ДПС та юристів;
- зростання податку на бідних: ПДВ – це податок на кінцевого споживача. Вся сума "фіскального ефекту" просто ляже на плечі громадян через зростання цін на товари та послуги мікробізнесу.

❓Що робити замість простих, але шкідливих рішень?
Доцільним звернути увагу на справжні найбільші "діри" в бюджеті, які не використовують спрощену систему, а існують через корупцію та великий "сірий" бізнес:
- неформальна зайнятість: втрати 200 – 265 мільярдів гривень на рік;
- сірий імпорт: 105 – 120 мільярдів гривень на рік;
- схеми з підакцизкою: 39 – 43 мільярди гривень на рік.

Докладніше у статті

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

У коментарях до попереднього посту запитали "а що робити в селі? чи буде там робота?"

Щоб максимально скористатися нашими природними перевагами, залучити іноземних інвесторів, які створять у селі робочі місця, треба відійти від лякалок популістів і зробити вільний ринок землі с/г призначення, тобто скасувати мораторій на продаж землі іноземцям.

Ми неодноразово казали, що земля - це найпривабливіший актив для іноземців, в який вони готові вкладати гроші і ризикувати. Наші держпідприємства (наприклад, ОПЗ) не дуже цікаві. Для того, щоб тут відкривали виробництво треба зробити дуже багато домашньої роботи (податкове адміністрування, верховенство права, підключення до електромереж тощо). Очікувати багато років. А земля може дати інвесторів тут і зараз.

Дивіться відео по темі: 🧑🏻‍🌾🚜Як ринок землі зробить Україну багатшою? Обмеження продажу землі - зло

P.S. Передбачаємо, що це доволі просте рішення не задовільніть багатьох. Краще ж піти шляхом "держава надасть субсидії, створить ферми і роздать будинки у селах для залучення людей".

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

📈У 2025 зросла газова генерація е/е в Україна

У 2025 році комунальними підприємствами, приватними та державними компаніями в Україні було введено 762 МВт нової газової генерації.

Крім того, 71 когенераційна установка пройшла кваліфікацію, зростання на 40% порівняно із 2024 роком.

Загальна потужність кваліфікованих високоефективних когенераційних установок сягнула 3,1 ГВт електричної потужності. Кваліфіковані установки звільнені від сплати акцизного податку (ставка 3,2%) на дохід від реалізації виробленої електроенергії.

Про це йдеться у "Місячному Економічному Моніторингу України" від ІЕД.

У грудні Україна збільшила імпорт електроенергії на 53% до попереднього місяця, майже до 640 тисяч МВт-год, експорту електроенергії не було. Найбільшу частку у структурі імпорту електроенергії і надалі займає Угорщина, 41% від усіх обсягів. На другому місці - Словаччина з 21%.

Загалом за 2025 рік Україна імпортувала 3,3 млн МВт-год, що на 24% менше за обсяги 2024 року. У січні 2026 року максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів для імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу до спільного блоку Україна–Молдова зросла до 2450 МВт.

💰До речі, в контексті цієї новини не зайвим буде згадати Фонд Inzhur Energy. Співвласники фонду долучаються до будівництва газопоршневої маневрової електростанції. На відміну від інших подібних проектів тут дуже низький поріг входу - ₴6 440.09 У нас час - це більше ніж просто інвестиція, а й ще внесок у стійкість країни. (Якщо що, то це не реклама і грошей від Інжура ми не отримали 😀)

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу

▪️ 1 Гривня — Фінансовий вісник бізнесу та економіки.

▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.

▪️Business Diary| Бізнес Щоденник — топ канал для заробітку у 2026 році! Щодня: гарячі бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку і ефективні поради від топових підприємців та інвесторів.

▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою.

Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетмаецев звітує, що доходи державного бюджету порівняно з 2024 зросли на 22,4% ( 0,70 трлн грн).

Зокрема, зросли:
◾️ імпортний ПДВ – 20,4% (у 2024 році - 21,4%), 542,4 млрд грн;
◾️ ПДФО та військовий збір – 13,6% (10,8%), 362,9 млрд грн;
◾️ внутрішній ПДВ (із врахуванням відшкодування) – 11,5% (12,3%), 306,5 млрд грн;
◾️ податок на прибуток – 10,7% (12,5%), 284,7 млрд грн;
◾️ акциз – 10,5% (9,7%), 280,9 млрд грн;
◾️ дивіденди та частина прибутку державних підприємств – 2,6% (3,2%), 67,9 млрд грн;
◾️ ввізне та вивізне мито – 2,1% (2,2%), 55,2 млрд грн;
◾️ рента – 1,6% (2,2%), 43,4 млрд грн.
https://t.me/getmantsevdanil/10986

Тобто українці сплатили більше податків і профінансували державу. Але чомусь з боку представників влади та фіскалів жодної подяки українцям за те, що вони зі своїх кишень фінансують, в т.ч. їхню роботу. Ну і вони далі продовжують розповідати, що українці не сплачують / ухиляються від податків.

Таке враження, що всі ці ПДВ з військовими зборами сплачують якісь абстрактні істоти - марсіани.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

💼Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

🔹 Почни щось! — саморозвиток для тих, хто втомився від інфобруду. Системні поради, щоденні ритуали, фокус на дію. Без мотиваційного булшиту.

💰Фінансист — топовий канал про гроші, інвестиції та фінансову свободу. Переможець FinAwards 2024, номінант FinAwards 2025. Пояснюємо складне просто: як заробляти більше, витрачати розумно й будувати капітал.

👨‍💻Стартапенко — авторський канал в якому публікують СОТНІ бізнес-ідей, з якими навіть ледар зможе отримувати зайві 30-50 тисяч просто лежачи на дивані. Підписатись: @startup_ukr

💵 Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

🫣 FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key.

🌍🔑 Hayat Estate — блог про нерухомість у 10 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 5-15% річних. Огляди ЖК, дольовi iнвестицiї вiд $23.000 та стратегії.

💸Україна недоотримала €3,6 млрд фінансової підтримки через невиконання індикаторів Ukraine Facility за 2025 рік

Але винні ФОПи, які крадуть в бюджету і яким треба запровадити ПДВ. Не забувайте!!!

@costukrainehttps://rrr4u.org/wp-content/uploads/2025/12/monitoryng-vykonannya-programy-mvf-ta-dopomogy-yes-gruden-2025.pdf

❓ПДВ для ФОПів – боротьба із схемами чи розширення корупційних можливостей?
Стаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для "Економічної правди", в якій розібрав проєкт закону Мінфіну, що передбачає граничний ліміт для переходу на ПДВ в 1 млн грн для всіх ФОПів.

Ключові тези:
🔹В аналізі регуляторного впливу до законопроєкту зазначено, що вигода від його реалізації становитиме 39,9 млрд грн. Але і доходи, і витрати розраховані на вкрай сумнівних припущеннях.

🔹Адміністративні витрати підприємців розраховані Мінфіном на припущенні невідомого походження про те, що суб'єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Це припущення не відповідає реальній ситуації.

🔹Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна на основі репрезентативного опитування свідчить, що різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140,2 людино-днів на рік, – у 20 разів більше ніж порахував Мінфін.

🔹Опитування свідчить про те, що корупція є більшою проблемою для підприємців-платників ПДВ, аніж для неплатників. Так, платники ПДВ на загальній системі стверджують, що корупційні практики "були дуже сильною перешкодою" у 11% випадків, водночас неплатники ствердно відповідають на це запитання вдвічі рідше.

🔹Додаткові витрати на одного підприємця (виходячи з середньої зарплати потрібного бухгалтера) дорівнюють 93 тис грн. Для 660 тис. підприємців, на яких за оцінками Мінфіну пошириться нове регулювання – контрпродуктивні витрати складуть 61,4 млрд грн на рік (оцінки трудовитрат Світового банку, без врахування ведення повного обліку) або 115,7 млрд грн (оцінка трудовитрат CASE Україна).

🔹Мікробізнес у переважній більшості не буде переходити на ПДВ та нести розраховані витрати, бо це зробить підприємців неконкурентоздатними. Натомість нове регулювання збільшіть дроблення ФОПів, стимулюватиме до приховування оборотів та інших схем.

🔹 Жодна з задекларованих Мінфіном цілей не буде досягнута.

🔹Розрахована Мінфіном цифра доходів бюджету у 40,1 млрд грн на рік також виглядає сумнівною. За нещодавніми оцінками аналітичних центрів втрати бюджету від всіх схем зловживання із спрощеною системою оподаткування (ССО) коливаються в діапазоні 26-32 млрд грн на рік.

🔹Що варто зробити, що досягти цілей Мінфіну:
- ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб'єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором.
- Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
- Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.

🔹І головне – для досягнення заявлених цілей Мінфіну, зменшення рівня тіні в економіці, для мінімізації всіх описаних вище схем по ухиленню від сплати податків необхідним є створення базових умов в країні: продовження та завершення судової реформи – забезпечення верховенства права, інституційна реформа ДМС та ДПС, Нацполіції.
Читати весь текст

📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://epravda.com.ua/pravula-gru/noviy-zakonoproyekt-pro-pdv-yak-zminyatsya-pravila-dlya-fop-u-2024-roci-815790/