Державна регуляторна служба України - один з найбільш недооцінених центральних органів виконавчої влади, який робить дуже важливу роботу, але через обрізані повноваження його ефект на економіку мінімальний.
Борис Емельдеш, голова Національної бізнес-коаліції ММБ пише про кількість регуляторних актів, які вдалося відхилити через аналіз регуляторного впливу (тобто вартість ініціативи для бізнесу та економіки), що зробила ДРСУ.
Збільшення повноважень служби дало б свій позитивний ефект.
Що саме треба зробити:
1) зобов'язати усі законодавчі ініціативи проходити АРВ
2) надати право вето ДРСУ на запропоновані регуляції, які наносять шкоду бізнесу та економіці.
Нагадаємо, що ДРСУ провело АРВ горезвісної ініціативи Мінфіну із запровадження ПДВ для ФОП з оборотом у понад 1 млн грн, за результатами якого рекомендувало не підтримувати цю ідею.
ДРСУ - це друг для бізнесу, зокрема малого і мікро.
До речі, CASE Україна, у складі консорціуму організацій в рамках Програми USAID Лідерство в економічному врядуванні допомагав розробляти і впроваджувати М-Тест (тест малого підприємництва) - це інструмент оцінки впливу регуляторного акта на суб'єктів малого підприємництва.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Борис Емельдеш, голова Національної бізнес-коаліції ММБ пише про кількість регуляторних актів, які вдалося відхилити через аналіз регуляторного впливу (тобто вартість ініціативи для бізнесу та економіки), що зробила ДРСУ.
Збільшення повноважень служби дало б свій позитивний ефект.
Що саме треба зробити:
1) зобов'язати усі законодавчі ініціативи проходити АРВ
2) надати право вето ДРСУ на запропоновані регуляції, які наносять шкоду бізнесу та економіці.
Нагадаємо, що ДРСУ провело АРВ горезвісної ініціативи Мінфіну із запровадження ПДВ для ФОП з оборотом у понад 1 млн грн, за результатами якого рекомендувало не підтримувати цю ідею.
ДРСУ - це друг для бізнесу, зокрема малого і мікро.
До речі, CASE Україна, у складі консорціуму організацій в рамках Програми USAID Лідерство в економічному врядуванні допомагав розробляти і впроваджувати М-Тест (тест малого підприємництва) - це інструмент оцінки впливу регуляторного акта на суб'єктів малого підприємництва.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💭ШІ в бізнесі: чому 95% експериментів — це провал, і хто ті 5% щасливчиків, що залишилися
Бізнес активно впроваджує генеративний ШІ? але майже всі пілотні проекти буксують вже на старті, свідчать результати нового дослідження MIT "The GenAI Divide: State of AI in Business 2025". Він складений на основі 150 інтерв'ю з керівниками компаній, опитування 350 співробітників і аналізу 300 публічних кейсів про впровадження ШІ-рішень.
Лише 5% пілотних проєктів, в яких компанії експериментують з генеративним ШІ, дійсно прискорюють зростання виручки. В інших 95% випадків ШІ або не дає помітного ефекту, або з проєкту взагалі нічого путнього не виходить.
Основна причина — не рівень моделей, а так званий «learning gap», тобто розрив між можливостями ШІ і тим, наскільки людина або компанія здатні їх ефективно використовувати. У підсумку, компанії просто не можуть адаптувати навіть цілком просунуті сервіси під свої специфічні процеси.
Звіт також виявив неправильний розподіл ресурсів. Більше половини виділеного на генеративний ШІ бюджету компанії витрачають на інструменти для продажів і маркетингу. Але, за даними звіту, найбільшу окупність інвестицій дає автоматизація роботи бек-офісу — усунення аутсорсингу, скорочення витрат на зовнішні агентства та оптимізація.
Що допомагає тим, хто досягає результату:
▪️купувати готові інструменти і створювати партнерства: такий підхід дає результат у 67% випадків, тоді як внутрішня розробка — лише в третині,
▪️залучати звичайних менеджерів, а не тільки «лабораторії ШІ», де і так працюють експерти,
▪️вибирати інструменти, які можна глибоко інтегрувати і адаптувати з часом.
Більш-менш успішно з GenAI експериментує бізнес, наприклад, в HR:
▪️IBM за допомогою чат-бота AskHR налагодила обробку майже всіх запитів від співробітників щодо кадрової політики
▪️Розробник ШІ-платформи для роботи з клієнтами Vendasta Technologies сам вирішив використовувати ШІ-агента Scout, щоб проводити онлайн-співбесіди. У компанії сподіваються, що це заощадить їм більше тисячі годин роботи рекрутерів на рік.
▪️Moderna об'єднала свої HR- та IT-департаменти, щоб ефективніше використовувати ШІ всередині компанії.
Але взагалі провали в експериментах бізнесу зі ШІ — справа регулярна:
▪️McDonald’s після трьох років тестів згорнув проект ШІ-помічника, який приймав замовлення в автокафе. Нейромережа постійно лажала: то додала дев'ять позицій солодкого чаю до замовлення, де хотіли тільки один. То при замовленні води і ванільного морозива додала два шматочки масла і чотири пакетики кетчупу.
▪️Газета Chicago Sun-Times в травні опублікувала список книг, рекомендованих для літнього читання, який згенерував ШІ. Тільки 5 з 15 виявилися реальними.
▪️Air Canada довелося виплатити компенсацію пасажиру за пораду чат-бота, через яку той переплатив за квиток. У суді авіакомпанія намагалася перекласти провину на ШІ, але програла.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.theguardian.com/world/2024/feb/16/air-canada-chatbot-lawsuit
Бізнес активно впроваджує генеративний ШІ? але майже всі пілотні проекти буксують вже на старті, свідчать результати нового дослідження MIT "The GenAI Divide: State of AI in Business 2025". Він складений на основі 150 інтерв'ю з керівниками компаній, опитування 350 співробітників і аналізу 300 публічних кейсів про впровадження ШІ-рішень.
Лише 5% пілотних проєктів, в яких компанії експериментують з генеративним ШІ, дійсно прискорюють зростання виручки. В інших 95% випадків ШІ або не дає помітного ефекту, або з проєкту взагалі нічого путнього не виходить.
Основна причина — не рівень моделей, а так званий «learning gap», тобто розрив між можливостями ШІ і тим, наскільки людина або компанія здатні їх ефективно використовувати. У підсумку, компанії просто не можуть адаптувати навіть цілком просунуті сервіси під свої специфічні процеси.
Звіт також виявив неправильний розподіл ресурсів. Більше половини виділеного на генеративний ШІ бюджету компанії витрачають на інструменти для продажів і маркетингу. Але, за даними звіту, найбільшу окупність інвестицій дає автоматизація роботи бек-офісу — усунення аутсорсингу, скорочення витрат на зовнішні агентства та оптимізація.
Що допомагає тим, хто досягає результату:
▪️купувати готові інструменти і створювати партнерства: такий підхід дає результат у 67% випадків, тоді як внутрішня розробка — лише в третині,
▪️залучати звичайних менеджерів, а не тільки «лабораторії ШІ», де і так працюють експерти,
▪️вибирати інструменти, які можна глибоко інтегрувати і адаптувати з часом.
Більш-менш успішно з GenAI експериментує бізнес, наприклад, в HR:
▪️IBM за допомогою чат-бота AskHR налагодила обробку майже всіх запитів від співробітників щодо кадрової політики
▪️Розробник ШІ-платформи для роботи з клієнтами Vendasta Technologies сам вирішив використовувати ШІ-агента Scout, щоб проводити онлайн-співбесіди. У компанії сподіваються, що це заощадить їм більше тисячі годин роботи рекрутерів на рік.
▪️Moderna об'єднала свої HR- та IT-департаменти, щоб ефективніше використовувати ШІ всередині компанії.
Але взагалі провали в експериментах бізнесу зі ШІ — справа регулярна:
▪️McDonald’s після трьох років тестів згорнув проект ШІ-помічника, який приймав замовлення в автокафе. Нейромережа постійно лажала: то додала дев'ять позицій солодкого чаю до замовлення, де хотіли тільки один. То при замовленні води і ванільного морозива додала два шматочки масла і чотири пакетики кетчупу.
▪️Газета Chicago Sun-Times в травні опублікувала список книг, рекомендованих для літнього читання, який згенерував ШІ. Тільки 5 з 15 виявилися реальними.
▪️Air Canada довелося виплатити компенсацію пасажиру за пораду чат-бота, через яку той переплатив за квиток. У суді авіакомпанія намагалася перекласти провину на ШІ, але програла.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.theguardian.com/world/2024/feb/16/air-canada-chatbot-lawsuit
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.