Війна з Іраном приносить Росії надприбутки від сировини - Bloomberg
Війна навколо Ірану принесла Росії мільярдні додаткові доходи від нафти, але її виграш цим не обмежується. Москва також отримує зиск від подорожчання газу, зерна, алюмінію та добрив.
Контроль Тегерана над Ормузькою протокою різко обмежив потоки нафти з Перської затоки, що автоматично підштовхнуло вгору ціну на російську нафту марки Urals. Але Ормуз — це не лише маршрут для сирої нафти. Через нього також проходять великі обсяги алюмінію, скрапленого природного газу та частини добрив. Коли ці поставки почали стискатися, ціни різко пішли вгору: алюміній від початку конфлікту подорожчав на 12%, а карбамід — майже на три чверті.
Більше того, з’являються ознаки, що частина російської сировини поступово втрачає статус «токсичної», який вона отримала після повномасштабного вторгнення РФ в Україну чотири роки тому. Вашингтон уже послабив санкційний тиск на російську нафту, що перебуває в морі, а західні покупці знову починають придивлятися до російських металів, яких довго уникали. Додатково Росія може виграти й від того, що між Європою та Азією загострюється конкуренція за скраплений газ.
Ще за тиждень до ударів США та Ізраїлю по Ірану Росія розглядала можливість знизити прогноз економічного зростання, оскільки жорсткіші санкції через війну проти України били по нафтових доходах. Урядовці навіть обговорювали ідею опустити базову ціну нафти для бюджетного правила до $45–50 за барель.
Однак війна в Перській затоці кардинально змінила ситуацію. У п’ятницю російська Urals у західних портах РФ у середньому коштувала $93,40 за барель, свідчать дані Argus Media.
Hосійський нафтовий експорт може отримати додатково близько $40 млрд до кінця року, якщо високі ціни на нафту збережуться. Якщо ж війна США та Ізраїлю проти Ірану швидко завершиться, Ормузька протока знову відкриється, а ціни повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, цей додатковий ефект обмежиться сумою менш як $10 млрд.
Хоча нафта залишається одним із головних джерел наповнення кремлівської скарбниці, конфлікт на Близькому Сході підігріває і ціни на інші російські товари.
Зокрема, біржові ціни на алюміній прямують до максимуму за чотири роки після того, як іранські дрони та ракети вразили два великі заводи в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це різко покращило перспективи для російського металу, який західні покупці після 2022 року переважно ігнорували.
"Русал" уже отримує запити зі США та Європи щодо наявних вільних виробничих потужностей. В останні роки компанія, яка забезпечує понад 5% світового виробництва алюмінію, була змушена перенаправити приблизно половину своїх продажів до Китаю через обмеження Заходу.
Ще один великий вигодонабувач — сектор добрив. Закриття Ормузької протоки перекрило життєво важливі потоки добрив і газу з Перської затоки, який потрібен для їх виробництва. У цій ситуації Росія, другий найбільший виробник і країна, що контролює близько п’ятої частини світової торгівлі поживними речовинами для сільського господарства, готова зайняти звільнену нішу.
Здатність Росії сповна скористатися війною в Ірані підривають українські удари по її нафтопереробці, інфраструктурі та підприємствах з виробництва добрив.
Перспективи російського експорту пшениці цього сезону і наступного поліпшуються, оскільки ризики постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит. Додатково російські аграрії виграють від цінових обмежень на внутрішньому ринку добрив, тоді як дорожчі ресурси можуть вдарити по врожайності в Європі та Україні.
Ще один очевидний бенефіціар — російський газ. Після того як іранські удари вивели з ладу найбільший у світі завод зі зрідження газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей, конкуренція між Європою та Азією за LNG лише посилюється. У такій ситуації російські виробники можуть заробити на вищих світових цінах, навіть попри те, що Євросоюз поступово запроваджує нові обмеження проти російського скрапленого газу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Війна навколо Ірану принесла Росії мільярдні додаткові доходи від нафти, але її виграш цим не обмежується. Москва також отримує зиск від подорожчання газу, зерна, алюмінію та добрив.
Контроль Тегерана над Ормузькою протокою різко обмежив потоки нафти з Перської затоки, що автоматично підштовхнуло вгору ціну на російську нафту марки Urals. Але Ормуз — це не лише маршрут для сирої нафти. Через нього також проходять великі обсяги алюмінію, скрапленого природного газу та частини добрив. Коли ці поставки почали стискатися, ціни різко пішли вгору: алюміній від початку конфлікту подорожчав на 12%, а карбамід — майже на три чверті.
Більше того, з’являються ознаки, що частина російської сировини поступово втрачає статус «токсичної», який вона отримала після повномасштабного вторгнення РФ в Україну чотири роки тому. Вашингтон уже послабив санкційний тиск на російську нафту, що перебуває в морі, а західні покупці знову починають придивлятися до російських металів, яких довго уникали. Додатково Росія може виграти й від того, що між Європою та Азією загострюється конкуренція за скраплений газ.
Ще за тиждень до ударів США та Ізраїлю по Ірану Росія розглядала можливість знизити прогноз економічного зростання, оскільки жорсткіші санкції через війну проти України били по нафтових доходах. Урядовці навіть обговорювали ідею опустити базову ціну нафти для бюджетного правила до $45–50 за барель.
Однак війна в Перській затоці кардинально змінила ситуацію. У п’ятницю російська Urals у західних портах РФ у середньому коштувала $93,40 за барель, свідчать дані Argus Media.
Hосійський нафтовий експорт може отримати додатково близько $40 млрд до кінця року, якщо високі ціни на нафту збережуться. Якщо ж війна США та Ізраїлю проти Ірану швидко завершиться, Ормузька протока знову відкриється, а ціни повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, цей додатковий ефект обмежиться сумою менш як $10 млрд.
Хоча нафта залишається одним із головних джерел наповнення кремлівської скарбниці, конфлікт на Близькому Сході підігріває і ціни на інші російські товари.
Зокрема, біржові ціни на алюміній прямують до максимуму за чотири роки після того, як іранські дрони та ракети вразили два великі заводи в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це різко покращило перспективи для російського металу, який західні покупці після 2022 року переважно ігнорували.
"Русал" уже отримує запити зі США та Європи щодо наявних вільних виробничих потужностей. В останні роки компанія, яка забезпечує понад 5% світового виробництва алюмінію, була змушена перенаправити приблизно половину своїх продажів до Китаю через обмеження Заходу.
Ще один великий вигодонабувач — сектор добрив. Закриття Ормузької протоки перекрило життєво важливі потоки добрив і газу з Перської затоки, який потрібен для їх виробництва. У цій ситуації Росія, другий найбільший виробник і країна, що контролює близько п’ятої частини світової торгівлі поживними речовинами для сільського господарства, готова зайняти звільнену нішу.
Здатність Росії сповна скористатися війною в Ірані підривають українські удари по її нафтопереробці, інфраструктурі та підприємствах з виробництва добрив.
Перспективи російського експорту пшениці цього сезону і наступного поліпшуються, оскільки ризики постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит. Додатково російські аграрії виграють від цінових обмежень на внутрішньому ринку добрив, тоді як дорожчі ресурси можуть вдарити по врожайності в Європі та Україні.
Ще один очевидний бенефіціар — російський газ. Після того як іранські удари вивели з ладу найбільший у світі завод зі зрідження газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей, конкуренція між Європою та Азією за LNG лише посилюється. У такій ситуації російські виробники можуть заробити на вищих світових цінах, навіть попри те, що Євросоюз поступово запроваджує нові обмеження проти російського скрапленого газу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💶ЄС передасть €1,4 млрд доходів від заморожених російських активів на підтримку України
Європейський Союз отримав €1,4 млрд так званих «надприбутків», сформованих за рахунок відсотків на кошти, пов’язані із замороженими активами Центрального банку Росії. Ці активи зберігаються в європейських центральних депозитаріях цінних паперів.
Це вже четвертий транш такого типу — попередній був перерахований у серпні 2025 року. Нинішня сума охоплює доходи, накопичені у другій половині 2025 року.
Йдеться про активи російського центробанку, які були заморожені в межах санкцій ЄС у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України. Самі активи залишаються недоторканими, однак доходи від їх розміщення — тобто відсотки на грошові залишки — не належать Росії. За пропозицією Єврокомісії ці кошти спрямовуються на підтримку України.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила:
«Ці €1,4 млрд підуть туди, де вони потрібні найбільше: на підтримку української держави, збереження критично важливих державних послуг і допомогу мужнім Збройним силам України. Наша відданість перемозі та свободі України — незмінна».
Як розподілять кошти:
95% підуть через механізм Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM)
5% — через Європейський фонд миру (EPF)
ULCM передбачає безповоротну фінансову допомогу, яка дозволяє Україні обслуговувати макрофінансові кредити ЄС, а також позики від країн G7. Загальний обсяг підтримки в межах цього механізму становить €45 млрд. Водночас EPF фінансує нагальні оборонні та військові потреби України.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Європейський Союз отримав €1,4 млрд так званих «надприбутків», сформованих за рахунок відсотків на кошти, пов’язані із замороженими активами Центрального банку Росії. Ці активи зберігаються в європейських центральних депозитаріях цінних паперів.
Це вже четвертий транш такого типу — попередній був перерахований у серпні 2025 року. Нинішня сума охоплює доходи, накопичені у другій половині 2025 року.
Йдеться про активи російського центробанку, які були заморожені в межах санкцій ЄС у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України. Самі активи залишаються недоторканими, однак доходи від їх розміщення — тобто відсотки на грошові залишки — не належать Росії. За пропозицією Єврокомісії ці кошти спрямовуються на підтримку України.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила:
«Ці €1,4 млрд підуть туди, де вони потрібні найбільше: на підтримку української держави, збереження критично важливих державних послуг і допомогу мужнім Збройним силам України. Наша відданість перемозі та свободі України — незмінна».
Як розподілять кошти:
95% підуть через механізм Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM)
5% — через Європейський фонд миру (EPF)
ULCM передбачає безповоротну фінансову допомогу, яка дозволяє Україні обслуговувати макрофінансові кредити ЄС, а також позики від країн G7. Загальний обсяг підтримки в межах цього механізму становить €45 млрд. Водночас EPF фінансує нагальні оборонні та військові потреби України.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Які плани щодо нових законопроєктів Кабміну?
Народні депутати планують днями розглянути всі три проєкти у профільному Комітеті та рекомендувати Парламенту підтримати їх за основу та вцілому. Керівництво Монобільшості сподівається що всі три проєкти будуть проголосовані у ВРУ 8 квітня.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Народні депутати планують днями розглянути всі три проєкти у профільному Комітеті та рекомендувати Парламенту підтримати їх за основу та вцілому. Керівництво Монобільшості сподівається що всі три проєкти будуть проголосовані у ВРУ 8 квітня.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
З 1 квітня стартують виплати 1500 грн в рамках програми цільової підтримки для пенсіонерів та вразливих категорій, пише голова Кабміну Юлія Свириденко
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюсвирпденhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюсвирпденhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
"Досягнення" німецького переходу на зелену енергетику:
1. Ціни на енергію в чотири рази вищі, ніж у Франції, що стане остаточним ударом для німецької промисловості.
2. Викиди CO2 на 1 кВт·год у Німеччині в 12 разів вищі, ніж у Франції.
3. Вартість цього переходу на сьогодні становить €500 млрд.
Німецькі ціни на електроенергію з постачанням у травні піднялися приблизно до рівня, що вчетверо перевищує ціни у Франції. Це рекордний розрив, який ще більше загострився через перебої з постачанням природного газу на тлі війни з Іраном.
Франція отримує основну частину електроенергії з атомних станцій, а також із відновлюваних джерел, що забезпечує їй відносно стабільне та дешеве виробництво. Німеччина також має значну частку «зеленої» генерації, однак після закриття останніх атомних реакторів у 2023 році стала значно залежнішою від викопного палива.
Через це в години, коли в Німеччині падає виробіток вітрової та сонячної енергетики, дефіцит доводиться покривати вугільними або газовими електростанціями. Саме це і штовхає ціни вгору.
За словами керівника трейдингу DEPA Commercial SA Янніса Папамікрулеаса, структурне розходження між двома ринками почалося ще кілька років тому, але війна на Близькому Сході вивела його на новий рівень. Тенденція існувала й раніше, однак нинішня геополітична премія лише пришвидшила і посилила цей процес.
Енергокомпанії в Німеччині намагалися зменшити вплив війни на собівартість електроенергії, частково переводячи генерацію з дорогого імпортного газу на вугілля. Але можливості для такого маневру обмежені, оскільки в країні вже закрили значну кількість вугільних електростанцій у межах політики поетапної відмови від вугілля.
Тепер уряд розглядає можливість повернення в роботу частини вугільних блоків із резерву або навіть повторного запуску окремих уже виведених з експлуатації потужностей, аби стримати подальше зростання цін.
Ще один чинник, який розширює ціновий розрив між Францією та Німеччиною, — побоювання щодо обсягів французького експорту електроенергії. Як зазначає старший аналітик Energy Aspects Ltd. Вільям Пек, у попередні весняні періоди французький оператор мережі RTE уже обмежував транскордонні поставки на східному напрямку через перевантаження мережі.
Такі обмеження одночасно тиснуть на внутрішні ціни у Франції, оскільки надлишок електроенергії не можна повністю продати за кордон, і водночас підвищують ціни в сусідніх країнах, які недоотримують дешевшу французьку електрику.
За даними EEX, у вівторок німецькі контракти на постачання електроенергії у травні торгувалися по 86,80 євро за мегават-годину, тоді як аналогічний французький контракт коштував лише 22,06 євро за мегават-годину.
Отже, нинішній енергетичний дисбаланс між Німеччиною та Францією — це вже не просто короткострокова ринкова аномалія, а наслідок принципово різних моделей енергосистеми: французької — з опорою на атомну генерацію, і німецької — більш вразливої до коливань газового ринку після відмови від АЕС.
І знову у нас є відео по темі: Як "екологи" знищують економіку й екологію: прокляття Ґрети Тунберг
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
1. Ціни на енергію в чотири рази вищі, ніж у Франції, що стане остаточним ударом для німецької промисловості.
2. Викиди CO2 на 1 кВт·год у Німеччині в 12 разів вищі, ніж у Франції.
3. Вартість цього переходу на сьогодні становить €500 млрд.
Німецькі ціни на електроенергію з постачанням у травні піднялися приблизно до рівня, що вчетверо перевищує ціни у Франції. Це рекордний розрив, який ще більше загострився через перебої з постачанням природного газу на тлі війни з Іраном.
Франція отримує основну частину електроенергії з атомних станцій, а також із відновлюваних джерел, що забезпечує їй відносно стабільне та дешеве виробництво. Німеччина також має значну частку «зеленої» генерації, однак після закриття останніх атомних реакторів у 2023 році стала значно залежнішою від викопного палива.
Через це в години, коли в Німеччині падає виробіток вітрової та сонячної енергетики, дефіцит доводиться покривати вугільними або газовими електростанціями. Саме це і штовхає ціни вгору.
За словами керівника трейдингу DEPA Commercial SA Янніса Папамікрулеаса, структурне розходження між двома ринками почалося ще кілька років тому, але війна на Близькому Сході вивела його на новий рівень. Тенденція існувала й раніше, однак нинішня геополітична премія лише пришвидшила і посилила цей процес.
Енергокомпанії в Німеччині намагалися зменшити вплив війни на собівартість електроенергії, частково переводячи генерацію з дорогого імпортного газу на вугілля. Але можливості для такого маневру обмежені, оскільки в країні вже закрили значну кількість вугільних електростанцій у межах політики поетапної відмови від вугілля.
Тепер уряд розглядає можливість повернення в роботу частини вугільних блоків із резерву або навіть повторного запуску окремих уже виведених з експлуатації потужностей, аби стримати подальше зростання цін.
Ще один чинник, який розширює ціновий розрив між Францією та Німеччиною, — побоювання щодо обсягів французького експорту електроенергії. Як зазначає старший аналітик Energy Aspects Ltd. Вільям Пек, у попередні весняні періоди французький оператор мережі RTE уже обмежував транскордонні поставки на східному напрямку через перевантаження мережі.
Такі обмеження одночасно тиснуть на внутрішні ціни у Франції, оскільки надлишок електроенергії не можна повністю продати за кордон, і водночас підвищують ціни в сусідніх країнах, які недоотримують дешевшу французьку електрику.
За даними EEX, у вівторок німецькі контракти на постачання електроенергії у травні торгувалися по 86,80 євро за мегават-годину, тоді як аналогічний французький контракт коштував лише 22,06 євро за мегават-годину.
Отже, нинішній енергетичний дисбаланс між Німеччиною та Францією — це вже не просто короткострокова ринкова аномалія, а наслідок принципово різних моделей енергосистеми: французької — з опорою на атомну генерацію, і німецької — більш вразливої до коливань газового ринку після відмови від АЕС.
І знову у нас є відео по темі: Як "екологи" знищують економіку й екологію: прокляття Ґрети Тунберг
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У Франції компанія має витратити €95 тис., щоб виплатити працівникові чисту зарплату в розмірі €39 тис. Це найвищий рівень витрат в Європі.
З таким податковим навантаженням, хто взагалі серйозно розглядатиме можливість створення нових робочих місць у Франції? Який стимул є для заміни французьких офісних робочих місць штучним інтелектом.
Чому так ми розбирали у нещодавньому відео "Як соціалісти і популізм знищили Францію": щедра соціалочка сама себе не оплатить, тому весь тягар припадає на середній клас і підприємців.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
З таким податковим навантаженням, хто взагалі серйозно розглядатиме можливість створення нових робочих місць у Франції? Який стимул є для заміни французьких офісних робочих місць штучним інтелектом.
Чому так ми розбирали у нещодавньому відео "Як соціалісти і популізм знищили Францію": щедра соціалочка сама себе не оплатить, тому весь тягар припадає на середній клас і підприємців.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ціни на нафту вперше просіли нижче $100 на тлі очікувань завершення війни з Іраном - Bloomberg
Світові ціни на нафту знизилися, оскільки трейдери почали закладати в котирування можливе швидке завершення війни з Іраном після заяв Дональда Трампа про ймовірний вихід США з конфлікту вже найближчими тижнями.
Ф’ючерси на Brent тимчасово опускалися нижче $100 за барель, в окремі моменти втрачаючи понад 5%, однак згодом частково відіграли падіння. Президент США заявив, що Вашингтон може залишити Іран протягом двох-трьох тижнів, а домовленість із Тегераном — хоча й бажана — не є обов’язковою умовою для завершення конфлікту. Очікується, що Трамп звернеться до нації ввечері середи.
Попри нинішнє зниження, ціни на нафту залишаються приблизно на 40% вищими, ніж до березня. Причина — триваюча війна, яка серйозно обмежує постачання через Ормузьку протоку, ключову артерію, через яку проходить близько п’ятої частини світового нафтового експорту. Міжнародне енергетичне агентство вже назвало ситуацію найбільшим збоєм постачання в історії, а ціни на окремі види пального в пікові моменти перевищували $200 за барель.
Навіть у разі виходу США з конфлікту залишається незрозумілим, наскільки швидко — і чи взагалі — відновиться повноцінна навігація через Ормузьку протоку. Трамп неодноразово натякав, що відповідальність за її безпеку доведеться розділити з союзниками. До того ж збільшення видобутку в регіоні потребуватиме часу, хоча деескалація знизить ризики нових атак на інфраструктуру.
Сам президент водночас демонструє суперечливу риторику: з одного боку, говорить про близькість угоди з Іраном, з іншого — попереджає про готовність до подальшої ескалації. Наразі до Близького Сходу прямує вже третя ударна авіаносна група США, що свідчить про ризик загострення.
«Ринки більше реагують на реальні потоки та дії, ніж на заяви», — зазначає аналітик UBS Джованні Стауново.
Різке зростання цін на енергоносії через майже повне блокування Ормузької протоки вже викликало побоювання нової інфляційної хвилі. У США ціни на бензин цього тижня вперше з серпня 2022 року перевищили $4 за галон, що створює додатковий політичний тиск на Білий дім.
Водночас переговорний процес залишається вкрай невизначеним. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що отримував сигнали від американських представників, однак формальних переговорів наразі немає. Тегеран також висунув власні умови, серед яких — збереження суверенітету над Ормузькою протокою.
Попри певний оптимізм на ринках, бойові дії тривають. У середу поблизу Катару був атакований нафтовий танкер — інцидент спричинив пожежу, яку згодом ліквідували. За попередніми даними, екологічних наслідків немає.
На цьому тлі окремі країни вже закликають до силового розблокування ключового морського маршруту. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати пропонують створити міжнародну коаліцію для відкриття протоки, тоді як Китай і Пакистан виступили за негайне припинення вогню та гарантії безпеки судноплавства.
Таким чином, ринок нафти опинився між двома сценаріями: потенційною деескалацією, яка тисне на ціни вниз, і реальними ризиками подальших перебоїв у постачанні, які продовжують підтримувати їх на високому рівні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Світові ціни на нафту знизилися, оскільки трейдери почали закладати в котирування можливе швидке завершення війни з Іраном після заяв Дональда Трампа про ймовірний вихід США з конфлікту вже найближчими тижнями.
Ф’ючерси на Brent тимчасово опускалися нижче $100 за барель, в окремі моменти втрачаючи понад 5%, однак згодом частково відіграли падіння. Президент США заявив, що Вашингтон може залишити Іран протягом двох-трьох тижнів, а домовленість із Тегераном — хоча й бажана — не є обов’язковою умовою для завершення конфлікту. Очікується, що Трамп звернеться до нації ввечері середи.
Попри нинішнє зниження, ціни на нафту залишаються приблизно на 40% вищими, ніж до березня. Причина — триваюча війна, яка серйозно обмежує постачання через Ормузьку протоку, ключову артерію, через яку проходить близько п’ятої частини світового нафтового експорту. Міжнародне енергетичне агентство вже назвало ситуацію найбільшим збоєм постачання в історії, а ціни на окремі види пального в пікові моменти перевищували $200 за барель.
Навіть у разі виходу США з конфлікту залишається незрозумілим, наскільки швидко — і чи взагалі — відновиться повноцінна навігація через Ормузьку протоку. Трамп неодноразово натякав, що відповідальність за її безпеку доведеться розділити з союзниками. До того ж збільшення видобутку в регіоні потребуватиме часу, хоча деескалація знизить ризики нових атак на інфраструктуру.
Сам президент водночас демонструє суперечливу риторику: з одного боку, говорить про близькість угоди з Іраном, з іншого — попереджає про готовність до подальшої ескалації. Наразі до Близького Сходу прямує вже третя ударна авіаносна група США, що свідчить про ризик загострення.
«Ринки більше реагують на реальні потоки та дії, ніж на заяви», — зазначає аналітик UBS Джованні Стауново.
Різке зростання цін на енергоносії через майже повне блокування Ормузької протоки вже викликало побоювання нової інфляційної хвилі. У США ціни на бензин цього тижня вперше з серпня 2022 року перевищили $4 за галон, що створює додатковий політичний тиск на Білий дім.
Водночас переговорний процес залишається вкрай невизначеним. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що отримував сигнали від американських представників, однак формальних переговорів наразі немає. Тегеран також висунув власні умови, серед яких — збереження суверенітету над Ормузькою протокою.
Попри певний оптимізм на ринках, бойові дії тривають. У середу поблизу Катару був атакований нафтовий танкер — інцидент спричинив пожежу, яку згодом ліквідували. За попередніми даними, екологічних наслідків немає.
На цьому тлі окремі країни вже закликають до силового розблокування ключового морського маршруту. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати пропонують створити міжнародну коаліцію для відкриття протоки, тоді як Китай і Пакистан виступили за негайне припинення вогню та гарантії безпеки судноплавства.
Таким чином, ринок нафти опинився між двома сценаріями: потенційною деескалацією, яка тисне на ціни вниз, і реальними ризиками подальших перебоїв у постачанні, які продовжують підтримувати їх на високому рівні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ми дуже багато цитуємо Володимира Поперешнюка, співзасновника "Нової пошти" і майже завжди з ним погоджуємося.
Але позиція про необхідність скасувати пільги для посилок до 150 євро маємо кардинально іншу думку.
Ми у численних статтях писали як це спотворює конкуренцію для українських виробників, які повинні сплачувати ПДВ, а китайські ані ПДВ, ані мито не сплачують. Подібних пільгових умов для наших експортерів в КНР немає. Згадували для унікальних українців, які за рік завозили по 3-4 тис. посилок.
Говорити про те, що звідти купують переважно унікальні товари, яких немає в Україні - казати напівправду. Наразі купують і пластиковий посуд, йоршики для туалету, шкарпетки тощо.
Тут ще треба додати, що КНР спотворює економічну свободу, складовою якої є рівна конкуренція, роздаючи субсидії. А пан Володимир, є прихильником економічної свободи. Тому ще один аргумент "за".
Ну і важливий контекст. У січні 2025 року ми писали: навколо теми з оподаткуванням посилок відбулась цікава ситуація: два непримиримих конкуренти - Укрпошта та Нова пошта - стали союзниками у лобіюванні збереження ставок оподаткування посилок, бо це їхній бізнес і їм потрібно мільйони, мільярди посилок, бо на цьому зароблять.
У цій позиції є свій конфлікт інтересів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Але позиція про необхідність скасувати пільги для посилок до 150 євро маємо кардинально іншу думку.
Ми у численних статтях писали як це спотворює конкуренцію для українських виробників, які повинні сплачувати ПДВ, а китайські ані ПДВ, ані мито не сплачують. Подібних пільгових умов для наших експортерів в КНР немає. Згадували для унікальних українців, які за рік завозили по 3-4 тис. посилок.
Говорити про те, що звідти купують переважно унікальні товари, яких немає в Україні - казати напівправду. Наразі купують і пластиковий посуд, йоршики для туалету, шкарпетки тощо.
Тут ще треба додати, що КНР спотворює економічну свободу, складовою якої є рівна конкуренція, роздаючи субсидії. А пан Володимир, є прихильником економічної свободи. Тому ще один аргумент "за".
Ну і важливий контекст. У січні 2025 року ми писали: навколо теми з оподаткуванням посилок відбулась цікава ситуація: два непримиримих конкуренти - Укрпошта та Нова пошта - стали союзниками у лобіюванні збереження ставок оподаткування посилок, бо це їхній бізнес і їм потрібно мільйони, мільярди посилок, бо на цьому зароблять.
У цій позиції є свій конфлікт інтересів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📦У Луцьку росія Шахедами знищила термінал "Нової пошти"
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Кабмін розробляє механізми фінансування іпотеки для 1 млн сімей під 2-3%, про це говорить голова податкового Комітету ВРУ Данило Гетманцев
Одразу попереджаємо - це мертвонароджена ідея і нічого не буде. Ну може для 10 тис. сімей і знайдуться гроші, але не більше.
Іпотека у розвинених країнах світу - це не результат рішення Уряду чи парламенту. Для іпотеки повинні існувати "довгі гроші". Тобто не депозити, які люди кладуть до року і навіть не облігації до 3-х років.
"Довгі гроші" (тобто ті, які людина віддала і забула про них на 20-30 років) - це пенсійні фонди. Ми вже писали, що пенсійні фонди - це головні гравці, одні з трьох інституційних інвесторів на фондовому ринку.
Пенсійні накопичення громадян - це головне джерело для іпотеки. Бо іпотека - це довгострокове фінансування під низькі відсотки.
А що треба зробити, щоб в Україні з'явились "довгі гроші", а з ними й іпотека? Перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
Отже ми бачимо, що пенсійна реформа не лише захищає майбутніх пенсіонерів від бідності, вона ще й відкриває двері для доступної іпотеки.
Спойлер: поточна влада не збирається робити пенсійну реформу, вони лише думають над можливостями для збільшення роздачі грошей (за кошт підвищення податків для працівників та бізнесу).
Тому цю ідею ми прибережемо для наступників
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Одразу попереджаємо - це мертвонароджена ідея і нічого не буде. Ну може для 10 тис. сімей і знайдуться гроші, але не більше.
Іпотека у розвинених країнах світу - це не результат рішення Уряду чи парламенту. Для іпотеки повинні існувати "довгі гроші". Тобто не депозити, які люди кладуть до року і навіть не облігації до 3-х років.
"Довгі гроші" (тобто ті, які людина віддала і забула про них на 20-30 років) - це пенсійні фонди. Ми вже писали, що пенсійні фонди - це головні гравці, одні з трьох інституційних інвесторів на фондовому ринку.
Пенсійні накопичення громадян - це головне джерело для іпотеки. Бо іпотека - це довгострокове фінансування під низькі відсотки.
А що треба зробити, щоб в Україні з'явились "довгі гроші", а з ними й іпотека? Перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
Отже ми бачимо, що пенсійна реформа не лише захищає майбутніх пенсіонерів від бідності, вона ще й відкриває двері для доступної іпотеки.
Спойлер: поточна влада не збирається робити пенсійну реформу, вони лише думають над можливостями для збільшення роздачі грошей (за кошт підвищення податків для працівників та бізнесу).
Тому цю ідею ми прибережемо для наступників
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Завтра вимикатимуть електроенергію... але для підприємців.
Можна порадіти і зробити подих. Але потім прийдемо в магазини і будемо дорікати на зростання цін.
Бо якщо весь тягар з енергопостачання покладається на виробників товарів і надавачів послуг (а не рівномірно розподіляється із населенням), то тоді вони змушені закладати ці додаткові витрати у кінцеву ціну.
Так працюють економічні закони. А популізм не працює. Звісно, можна закинутися знеболюючими і не лікувати хворобу, але через деякий час ефект спаде і буде ще більш боляче.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Можна порадіти і зробити подих. Але потім прийдемо в магазини і будемо дорікати на зростання цін.
Бо якщо весь тягар з енергопостачання покладається на виробників товарів і надавачів послуг (а не рівномірно розподіляється із населенням), то тоді вони змушені закладати ці додаткові витрати у кінцеву ціну.
Так працюють економічні закони. А популізм не працює. Звісно, можна закинутися знеболюючими і не лікувати хворобу, але через деякий час ефект спаде і буде ще більш боляче.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇦🇵🇱Українці стали абсолютними лідерами з реєстрації нових підприємств у Польщі
Минулого року в Польщі іноземні громадяни започаткували 10 500 нових підприємств, що стало третім за величиною результатом за всю історію спостережень. Найактивнішими у створенні бізнесу виявилися громадяни України, Білорусі, Китаю та Німеччини.
Про це повідомляє видання Puls Biznesu.
Українці залишаються абсолютними лідерами за кількістю реєстрацій, суттєво випереджаючи білорусів, які посіли другу сходинку з показником 1370 компаній (майже на 2000 менше за лідера).
Білоруські підприємці зберегли свою позицію з попереднього року, тоді як на третьому місці відбулася ротація: представники Китаю (610 компаній) піднялися з п'ятої позиції, яку вони займали у 2024 році.
Четверту сходинку стабільно тримають німці (514). До першої десятки також увійшли турки (486), індійці (299), британці (256), чехи (199), грузини (191) та італійці (167).
Найбільш привабливими напрямом для іноземного капіталу в Польщі стали:
сектор громадського харчування та ресторанної справи, де було відкрито 694 заклади;
автомобільні перевезення (484);
будівельна галузь (480);
ІТ-сфера (380);
бізнес-консалтинг (308);
кадрові агентства (225);
оптова торгівля (224).
Ось як воно, українці - двигуни підприємництва у Польщі, але комусь з місцевих чомусь не подобається перебування українців у цій країні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Минулого року в Польщі іноземні громадяни започаткували 10 500 нових підприємств, що стало третім за величиною результатом за всю історію спостережень. Найактивнішими у створенні бізнесу виявилися громадяни України, Білорусі, Китаю та Німеччини.
Про це повідомляє видання Puls Biznesu.
Українці залишаються абсолютними лідерами за кількістю реєстрацій, суттєво випереджаючи білорусів, які посіли другу сходинку з показником 1370 компаній (майже на 2000 менше за лідера).
Білоруські підприємці зберегли свою позицію з попереднього року, тоді як на третьому місці відбулася ротація: представники Китаю (610 компаній) піднялися з п'ятої позиції, яку вони займали у 2024 році.
Четверту сходинку стабільно тримають німці (514). До першої десятки також увійшли турки (486), індійці (299), британці (256), чехи (199), грузини (191) та італійці (167).
Найбільш привабливими напрямом для іноземного капіталу в Польщі стали:
сектор громадського харчування та ресторанної справи, де було відкрито 694 заклади;
автомобільні перевезення (484);
будівельна галузь (480);
ІТ-сфера (380);
бізнес-консалтинг (308);
кадрові агентства (225);
оптова торгівля (224).
Ось як воно, українці - двигуни підприємництва у Польщі, але комусь з місцевих чомусь не подобається перебування українців у цій країні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
"Не можу повідомити гарних новин": Каллас — про 20-й пакет санкцій проти РФ та 90 мільярдів євро позики для України
Ну що, пораділи, що в кацапів зле? А тепер посумуємо, що у нас теж з гарними новинами не дуже.
Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що європейський блок все ще працює над ухваленням 20-го пакета антиросійських санкцій та наданням 90 мільярдів євро позики для України. Вона зазначила, що поки не може повідомити "гарних новин" з цього приводу.
Про це вона сказала під час спілкування з журналістами в Бучі 31 березня, повідомили Суспільному у МЗС України.
"Так, у нас є деякі перешкоди на шляху щодо 20-го санкційного пакета, а також щодо виплати позики. Робота над їхнім подоланням триває, але, на жаль, сьогодні я не можу повідомити гарних новин. Ми все ще працюємо і сподіваємося, що отримаємо це рішення на наступній Європейській раді", – сказала голова європейської дипломатії.
20-й пакет санкцій проти РФ у ЄС сподівались запровадити ще в день четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення 24 лютого. Втім, його ветує Угорщина, а до неї приєдналась й Словаччина.
Кредит ЄС для України на 90 мільярдів євро блокує угорський уряд, який вимагає від Києва відновити транзит нафти трубопроводом "Дружба", що зупинився після пошкодження російським обстрілом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ну що, пораділи, що в кацапів зле? А тепер посумуємо, що у нас теж з гарними новинами не дуже.
Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що європейський блок все ще працює над ухваленням 20-го пакета антиросійських санкцій та наданням 90 мільярдів євро позики для України. Вона зазначила, що поки не може повідомити "гарних новин" з цього приводу.
Про це вона сказала під час спілкування з журналістами в Бучі 31 березня, повідомили Суспільному у МЗС України.
"Так, у нас є деякі перешкоди на шляху щодо 20-го санкційного пакета, а також щодо виплати позики. Робота над їхнім подоланням триває, але, на жаль, сьогодні я не можу повідомити гарних новин. Ми все ще працюємо і сподіваємося, що отримаємо це рішення на наступній Європейській раді", – сказала голова європейської дипломатії.
20-й пакет санкцій проти РФ у ЄС сподівались запровадити ще в день четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення 24 лютого. Втім, його ветує Угорщина, а до неї приєдналась й Словаччина.
Кредит ЄС для України на 90 мільярдів євро блокує угорський уряд, який вимагає від Києва відновити транзит нафти трубопроводом "Дружба", що зупинився після пошкодження російським обстрілом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭Атаки України на балтійські порти обвалили експорт російської нафти. Тижневі відвантаження з Балтики впали до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - Bloomberg
Російський експорт нафти різко скоротився після серії нищівних ударів дронів по ключових портах РФ. Унаслідок цього морські поставки опустилися до найнижчого рівня більш ніж за рік, а надходження до воєнної скарбниці Кремля зазнали відчутного удару. Відвантаження з балтійських портів виявилися найменшими відтоді, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
Повторні атаки на нафтові термінали в Приморську та Усть-Лузі спричинили пожежі на резервуарах і фактично зупинили навантаження на значну частину минулого тижня. У результаті потоки через ці порти скоротилися приблизно до третини від рівня попереднього тижня, а доходи Москви від експорту нафти зменшилися більш ніж на $1 млрд.
Ці удари відбулися саме в той момент, коли Кремль почав заробляти більше на тлі війни на Близькому Сході. Через неї ціни на російську нафту за місяць більш ніж подвоїлися, а експорт пішов у дорожчий ринок. Водночас Україна не демонструє наміру послаблювати удари, попри тиск з боку частини міжнародних партнерів, навіть коли світові нафтові потоки потерпають від фактичного блокування Ормузької протоки.
За тиждень добовий експорт російської сирої нафти знизився на 1,75 млн барелів — до 2,32 млн барелів на добу. Втім, якщо дивитися на чотиритижневий середній показник, падіння виглядає дещо м’якшим: за 28 днів до 29 березня відвантаження скоротилися на 280 тис. барелів на добу — до 3,31 млн. Це найнижчий рівень за два місяці.
Водночас спад морських потоків збігся зі сплеском поставок із танкерів, які раніше простоювали в морі з російською нафтою на борту. Обсяг нафти, що прибув до Індії цього місяця, підскочив майже до 1,7 млн барелів на добу проти приблизно 1,1 млн у лютому. Це сталося після того, як США видали винятки, що дозволили купувати російську нафту, завантажену на танкери до 12 березня.
Унаслідок цього почали зменшуватися накопичені в морі запаси російської нафти, які в січні сягали близько 140 млн барелів. Станом на неділю їхній обсяг опустився нижче 120 млн барелів, оскільки поставки споживачам випереджали нові відвантаження.
Росія також знаходить нових покупців. За даними відстеження суден, Філіппіни прийняли дві партії тихоокеанської нафти сорту ESPO — це перші російські поставки до країни з 2021 року.
Поставки сирої нафти
За тиждень до 29 березня 22 танкери завантажили 16,23 млн барелів російської сирої нафти, свідчать дані відстеження суден та звіти портових агентів. Для порівняння: тижнем раніше 37 суден вивезли 28,5 млн барелів.
У середньодобовому вимірі обсяги експорту за цей тиждень впали до 2,32 млн барелів на добу. Це приблизно на 1,75 млн менше, ніж тижнем раніше, і найнижчий показник із лютого 2025 року.
Причиною стали численні удари українських дронів по Приморську та Усть-Лузі, які на значну частину тижня паралізували відвантаження. Сукупний експорт із цих двох портів опустився до найнижчого рівня за весь період спостережень від початку 2022 року.
Крім того, чотириденна пауза в навантаженні у тихоокеанському порту Козьміно може свідчити про тимчасову зупинку поставок через технічне обслуговування.
Потоки залишаються дуже волатильними: на них впливають погода, ремонтні роботи, санкції та графік відвантажень.
Вартість експорту
Якщо брати чотиритижневу середню, валова вартість російського нафтового експорту за 28 днів до 29 березня зросла до $1,79 млрд на тиждень проти $1,7 млрд у період до 22 березня. Це найвищий показник із травня 2024 року: зростання цін більш ніж компенсувало падіння фізичних обсягів поставок.
Втім, у тижневому вимірі доходи все одно різко скоротилися. За сім днів до 29 березня експорт приніс у середньому близько $1,44 млрд — це на $1 млрд менше, ніж тижнем раніше.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Російський експорт нафти різко скоротився після серії нищівних ударів дронів по ключових портах РФ. Унаслідок цього морські поставки опустилися до найнижчого рівня більш ніж за рік, а надходження до воєнної скарбниці Кремля зазнали відчутного удару. Відвантаження з балтійських портів виявилися найменшими відтоді, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
Повторні атаки на нафтові термінали в Приморську та Усть-Лузі спричинили пожежі на резервуарах і фактично зупинили навантаження на значну частину минулого тижня. У результаті потоки через ці порти скоротилися приблизно до третини від рівня попереднього тижня, а доходи Москви від експорту нафти зменшилися більш ніж на $1 млрд.
Ці удари відбулися саме в той момент, коли Кремль почав заробляти більше на тлі війни на Близькому Сході. Через неї ціни на російську нафту за місяць більш ніж подвоїлися, а експорт пішов у дорожчий ринок. Водночас Україна не демонструє наміру послаблювати удари, попри тиск з боку частини міжнародних партнерів, навіть коли світові нафтові потоки потерпають від фактичного блокування Ормузької протоки.
За тиждень добовий експорт російської сирої нафти знизився на 1,75 млн барелів — до 2,32 млн барелів на добу. Втім, якщо дивитися на чотиритижневий середній показник, падіння виглядає дещо м’якшим: за 28 днів до 29 березня відвантаження скоротилися на 280 тис. барелів на добу — до 3,31 млн. Це найнижчий рівень за два місяці.
Водночас спад морських потоків збігся зі сплеском поставок із танкерів, які раніше простоювали в морі з російською нафтою на борту. Обсяг нафти, що прибув до Індії цього місяця, підскочив майже до 1,7 млн барелів на добу проти приблизно 1,1 млн у лютому. Це сталося після того, як США видали винятки, що дозволили купувати російську нафту, завантажену на танкери до 12 березня.
Унаслідок цього почали зменшуватися накопичені в морі запаси російської нафти, які в січні сягали близько 140 млн барелів. Станом на неділю їхній обсяг опустився нижче 120 млн барелів, оскільки поставки споживачам випереджали нові відвантаження.
Росія також знаходить нових покупців. За даними відстеження суден, Філіппіни прийняли дві партії тихоокеанської нафти сорту ESPO — це перші російські поставки до країни з 2021 року.
Поставки сирої нафти
За тиждень до 29 березня 22 танкери завантажили 16,23 млн барелів російської сирої нафти, свідчать дані відстеження суден та звіти портових агентів. Для порівняння: тижнем раніше 37 суден вивезли 28,5 млн барелів.
У середньодобовому вимірі обсяги експорту за цей тиждень впали до 2,32 млн барелів на добу. Це приблизно на 1,75 млн менше, ніж тижнем раніше, і найнижчий показник із лютого 2025 року.
Причиною стали численні удари українських дронів по Приморську та Усть-Лузі, які на значну частину тижня паралізували відвантаження. Сукупний експорт із цих двох портів опустився до найнижчого рівня за весь період спостережень від початку 2022 року.
Крім того, чотириденна пауза в навантаженні у тихоокеанському порту Козьміно може свідчити про тимчасову зупинку поставок через технічне обслуговування.
Потоки залишаються дуже волатильними: на них впливають погода, ремонтні роботи, санкції та графік відвантажень.
Вартість експорту
Якщо брати чотиритижневу середню, валова вартість російського нафтового експорту за 28 днів до 29 березня зросла до $1,79 млрд на тиждень проти $1,7 млрд у період до 22 березня. Це найвищий показник із травня 2024 року: зростання цін більш ніж компенсувало падіння фізичних обсягів поставок.
Втім, у тижневому вимірі доходи все одно різко скоротилися. За сім днів до 29 березня експорт приніс у середньому близько $1,44 млрд — це на $1 млрд менше, ніж тижнем раніше.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⚖️ Яка еволюція антикорупційної політики потрібна Україні: від боротьби з корупціонерами до ліквідації джерел корупції
У далеких 2010–2014 рр. перед Україною стояла велика проблема і серйозний виклик: у суспільстві не існувало запиту на боротьбу з корупцією. Тоді масово панувала думка: «краде у держави, а не в мене», «краде, щоб компенсувати те, що вкрала держава».
Тоді, а також у перші роки після Революції Гідності, дуже важливо було уособити корупцію: показати, як нечисті на руку чиновники, депутати, топполітики збагачуються і як через це страждає кожен українець, що саме він через це втрачає.
Після Революції Гідності, з відкриттям реєстрів, створенням електронної платформи закупівель Prozorro, запровадженням обов’язкового декларування, медіапростір наповнила велика кількість розслідувань, пов’язаних із конкретними особами. Тоді — у 2010–2017, 2018, 2019 роках — це мало велике значення для формування суспільного запиту на зміни, щоб протидія корупції стала однією з головних вимог.
Сьогодні, на жаль, це уособлення корупції, тобто зведення її до конкретних імен, уже робить ведмежу послугу. У 2026 році, та й навіть кількома роками раніше, вже потрібно було зробити наступний еволюційний стрибок — перейти від боротьби з корупціонерами до боротьби з першопричинами, джерелами корупції. Тобто після розкриття кожного корупційного кейсу необхідно додавати умовний дисклеймер: «що треба зробити, аби це не повторилося». І ось із цим є велика проблема.
Візьмімо найгучніший корупційний скандал 2025 року — зловживання на закупівлях в «Енергоатомі». Чи були в матеріалах ЗМІ, під час публічних дискусій, в експертних колонках зроблені висновки про те, що треба змінити, аби подібне не повторилося? Ні. Уся дискусія велася навколо персоналій: хто кого поставив, хто ким доводився Президенту України, чому так довго тривало розслідування тощо.
А який висновок мав би супроводжувати кожен матеріал про «Енергоатом»? Те, що реформа корпоративного управління, зокрема запровадження незалежних наглядових рад, провалилася. І що найефективніше рішення для ліквідації корупційних ризиків в «Енергоатомі» — це приватизація.
За опитуваннями 2023 року, лише 9,9% українців виступають за максимально широку приватизацію. Натомість 23,5% — за широку націоналізацію. Ще 18,3% — за те, щоб залишити нинішні 3000 держпідприємств у власності держави. І 37,3% — за те, щоб залишити лише ефективні державні підприємства.
Нонсенс: 81% українців вважають корупцію актуальною проблемою, але водночас 42% виступають за збереження корупційних можливостей через державні підприємства.
До речі, «Ціна держави» присвятила «Енергоатому» окреме відео, в якому показала, як в інших країнах побудована атомна енергетика, зокрема як у США АЕС перебувають у власності приватних енергетичних компаній.
Біганина за корупціонерами і ловля їх за руку — це нескінченне виробництво медіаконтенту для YouTube-каналів і збирання лайків.
Підхід має змінитися: потрібно виявляти й прибирати дискреції — тобто право чиновника на власний розсуд трактувати закон, — які створюють можливості для зловживань і незаконного збагачення.
Але це складно і медійно програшно. Відео, в якому по крихтах розбирали б, як працюють контрабандні схеми і як їх прибрати, гарантовано набере у 5–10 разів менше переглядів, ніж розповідь про чергового митника з палацом і автопарком люксових авто.
Постає відверте запитання: боротися з корінням чи з плодами?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У далеких 2010–2014 рр. перед Україною стояла велика проблема і серйозний виклик: у суспільстві не існувало запиту на боротьбу з корупцією. Тоді масово панувала думка: «краде у держави, а не в мене», «краде, щоб компенсувати те, що вкрала держава».
Тоді, а також у перші роки після Революції Гідності, дуже важливо було уособити корупцію: показати, як нечисті на руку чиновники, депутати, топполітики збагачуються і як через це страждає кожен українець, що саме він через це втрачає.
Після Революції Гідності, з відкриттям реєстрів, створенням електронної платформи закупівель Prozorro, запровадженням обов’язкового декларування, медіапростір наповнила велика кількість розслідувань, пов’язаних із конкретними особами. Тоді — у 2010–2017, 2018, 2019 роках — це мало велике значення для формування суспільного запиту на зміни, щоб протидія корупції стала однією з головних вимог.
Сьогодні, на жаль, це уособлення корупції, тобто зведення її до конкретних імен, уже робить ведмежу послугу. У 2026 році, та й навіть кількома роками раніше, вже потрібно було зробити наступний еволюційний стрибок — перейти від боротьби з корупціонерами до боротьби з першопричинами, джерелами корупції. Тобто після розкриття кожного корупційного кейсу необхідно додавати умовний дисклеймер: «що треба зробити, аби це не повторилося». І ось із цим є велика проблема.
Візьмімо найгучніший корупційний скандал 2025 року — зловживання на закупівлях в «Енергоатомі». Чи були в матеріалах ЗМІ, під час публічних дискусій, в експертних колонках зроблені висновки про те, що треба змінити, аби подібне не повторилося? Ні. Уся дискусія велася навколо персоналій: хто кого поставив, хто ким доводився Президенту України, чому так довго тривало розслідування тощо.
А який висновок мав би супроводжувати кожен матеріал про «Енергоатом»? Те, що реформа корпоративного управління, зокрема запровадження незалежних наглядових рад, провалилася. І що найефективніше рішення для ліквідації корупційних ризиків в «Енергоатомі» — це приватизація.
За опитуваннями 2023 року, лише 9,9% українців виступають за максимально широку приватизацію. Натомість 23,5% — за широку націоналізацію. Ще 18,3% — за те, щоб залишити нинішні 3000 держпідприємств у власності держави. І 37,3% — за те, щоб залишити лише ефективні державні підприємства.
Нонсенс: 81% українців вважають корупцію актуальною проблемою, але водночас 42% виступають за збереження корупційних можливостей через державні підприємства.
До речі, «Ціна держави» присвятила «Енергоатому» окреме відео, в якому показала, як в інших країнах побудована атомна енергетика, зокрема як у США АЕС перебувають у власності приватних енергетичних компаній.
Біганина за корупціонерами і ловля їх за руку — це нескінченне виробництво медіаконтенту для YouTube-каналів і збирання лайків.
Підхід має змінитися: потрібно виявляти й прибирати дискреції — тобто право чиновника на власний розсуд трактувати закон, — які створюють можливості для зловживань і незаконного збагачення.
Але це складно і медійно програшно. Відео, в якому по крихтах розбирали б, як працюють контрабандні схеми і як їх прибрати, гарантовано набере у 5–10 разів менше переглядів, ніж розповідь про чергового митника з палацом і автопарком люксових авто.
Постає відверте запитання: боротися з корінням чи з плодами?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
"Великий (не)прекрасний податковий законопроєкт" — що з ним не так
Стаття старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського про законотворчі ініціативи Мінфіну та проблеми, що вони породжують:
1️⃣ Законопроєкт, який уряд пообіцяв МВФ, опублікували фактично в останній момент — без аналізу регуляторного впливу та без повноцінного громадського обговорення, хоча цього вимагає закон. Формально влада сама загнала себе в ситуацію, коли через дедлайн у меморандумі з МВФ хоче провести один із найважливіших податкових документів у пожежному режимі. І це вже саме по собі поганий сигнал: якщо держава дозволяє собі порушувати процедури, то з яким моральним правом вона потім вимагає безумовного дотримання правил від громадян?
2️⃣ головна логіка законопроєкту — швидко підняти доходи бюджету. Але під час війни треба дивитися не лише на фіскальний ефект, а й на соціальну ціну рішень. Тим більше, що йдеться не про критичні для стабільності суми. Вони значно менші і за обсяги міжнародної допомоги, і навіть за ті кошти, які уряд сам витрачає на сумнівні програми на кшталт кешбеків, підтримки «обраних» галузей, індустріальних парків чи інших непродуктивних витрат. Тобто починати варто було б не з підвищення податків, а зі скорочення економічно шкідливих видатків.
3️⃣ Є в законопроєкті й відносно притомні ідеї. Наприклад, блок про цифрові платформи. Його логіка така: люди, які працюють через сервіси таксі, доставки чи онлайн-платформи послуг, мають вийти з тіні через простий режим — 5% з обороту, який утримує і перераховує сама платформа. Без реєстрації ФОП, без складної звітності, з мінімальною бюрократією. Це виглядає як компромісна і відносно цивілізована детінізація.
Але й тут Мінфін примудрився додати проблем. Найбільш абсурдна — обмеження для продажу особистих речей: спочатку хотіли 3 продажі на рік, тепер 30. На практиці це б’є насамперед по людях, які користуються платформами на кшталт OLX. Логічніше було б оподатковувати не сам факт продажу, а лише реальний дохід — тобто різницю між ціною купівлі та ціною продажу. Друга проблема — до цих 5% додали ще й військовий збір, і вся конструкція стала значно менш привабливою.
4️⃣ Найбільше критики викликають дві речі. Перша — бажання зберегти військовий збір після війни. Сам по собі «тимчасовий» збір, який стає постійним, уже виглядає дивно. Але ще важливіше те, що це податок на доходи, а такі податки вважаються одними з найбільш шкідливих для економічного зростання і найбільш тінізуючих. Україна й без того має високе навантаження на зарплати через ПДФО, військовий збір і ЄСВ. Посилювати його — значить підштовхувати бізнес і працівників у тінь.
Друга, і, мабуть, найнебезпечніша ідея — ПДВ для платників єдиного податку. Формально це пояснюють майбутньою гармонізацією з ЄС. Але в українських реаліях такий крок може виявитися руйнівним для мікробізнесу. За оцінками, навіть із порогом 4 млн грн це викидає в зону ризику сотні тисяч підприємців, подвоює кількість платників ПДВ, до чого податкова не готова, і створює адміністративні витрати, які можуть перевищити сам фіскальний ефект. Тобто держава отримає менше, ніж бізнес і економіка втратять на бухгалтерії, адмініструванні та новій хвилі тінізації.
Якщо й рухатися до європейських правил, то не шляхом механічного копіювання. Спочатку треба радикально спростити адміністрування ПДВ, зменшити його вартість для малого бізнесу і лише потім говорити про нові пороги та обов’язки. До того ж такі норми не мають запроваджуватися під час війни — щонайменше потрібен перехідний період і відтермінування до завершення воєнного стану.
Тепер слово за депутатами. Їм доведеться не просто голосувати, а фактично виправляти документ: прибирати найбільш шкідливі норми, переконувати уряд і МВФ погодитися на зміни та повертати процес у законну процедуру. Бо на кону не лише додаткові бюджетні надходження, а й соціальна стабільність під час війни, довіра до держави та десятки мільярдів гривень для економіки.
Читати весь текст статті
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Стаття старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського про законотворчі ініціативи Мінфіну та проблеми, що вони породжують:
1️⃣ Законопроєкт, який уряд пообіцяв МВФ, опублікували фактично в останній момент — без аналізу регуляторного впливу та без повноцінного громадського обговорення, хоча цього вимагає закон. Формально влада сама загнала себе в ситуацію, коли через дедлайн у меморандумі з МВФ хоче провести один із найважливіших податкових документів у пожежному режимі. І це вже саме по собі поганий сигнал: якщо держава дозволяє собі порушувати процедури, то з яким моральним правом вона потім вимагає безумовного дотримання правил від громадян?
2️⃣ головна логіка законопроєкту — швидко підняти доходи бюджету. Але під час війни треба дивитися не лише на фіскальний ефект, а й на соціальну ціну рішень. Тим більше, що йдеться не про критичні для стабільності суми. Вони значно менші і за обсяги міжнародної допомоги, і навіть за ті кошти, які уряд сам витрачає на сумнівні програми на кшталт кешбеків, підтримки «обраних» галузей, індустріальних парків чи інших непродуктивних витрат. Тобто починати варто було б не з підвищення податків, а зі скорочення економічно шкідливих видатків.
3️⃣ Є в законопроєкті й відносно притомні ідеї. Наприклад, блок про цифрові платформи. Його логіка така: люди, які працюють через сервіси таксі, доставки чи онлайн-платформи послуг, мають вийти з тіні через простий режим — 5% з обороту, який утримує і перераховує сама платформа. Без реєстрації ФОП, без складної звітності, з мінімальною бюрократією. Це виглядає як компромісна і відносно цивілізована детінізація.
Але й тут Мінфін примудрився додати проблем. Найбільш абсурдна — обмеження для продажу особистих речей: спочатку хотіли 3 продажі на рік, тепер 30. На практиці це б’є насамперед по людях, які користуються платформами на кшталт OLX. Логічніше було б оподатковувати не сам факт продажу, а лише реальний дохід — тобто різницю між ціною купівлі та ціною продажу. Друга проблема — до цих 5% додали ще й військовий збір, і вся конструкція стала значно менш привабливою.
4️⃣ Найбільше критики викликають дві речі. Перша — бажання зберегти військовий збір після війни. Сам по собі «тимчасовий» збір, який стає постійним, уже виглядає дивно. Але ще важливіше те, що це податок на доходи, а такі податки вважаються одними з найбільш шкідливих для економічного зростання і найбільш тінізуючих. Україна й без того має високе навантаження на зарплати через ПДФО, військовий збір і ЄСВ. Посилювати його — значить підштовхувати бізнес і працівників у тінь.
Друга, і, мабуть, найнебезпечніша ідея — ПДВ для платників єдиного податку. Формально це пояснюють майбутньою гармонізацією з ЄС. Але в українських реаліях такий крок може виявитися руйнівним для мікробізнесу. За оцінками, навіть із порогом 4 млн грн це викидає в зону ризику сотні тисяч підприємців, подвоює кількість платників ПДВ, до чого податкова не готова, і створює адміністративні витрати, які можуть перевищити сам фіскальний ефект. Тобто держава отримає менше, ніж бізнес і економіка втратять на бухгалтерії, адмініструванні та новій хвилі тінізації.
Якщо й рухатися до європейських правил, то не шляхом механічного копіювання. Спочатку треба радикально спростити адміністрування ПДВ, зменшити його вартість для малого бізнесу і лише потім говорити про нові пороги та обов’язки. До того ж такі норми не мають запроваджуватися під час війни — щонайменше потрібен перехідний період і відтермінування до завершення воєнного стану.
Тепер слово за депутатами. Їм доведеться не просто голосувати, а фактично виправляти документ: прибирати найбільш шкідливі норми, переконувати уряд і МВФ погодитися на зміни та повертати процес у законну процедуру. Бо на кону не лише додаткові бюджетні надходження, а й соціальна стабільність під час війни, довіра до держави та десятки мільярдів гривень для економіки.
Читати весь текст статті
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На 1,2% зросла середня заробітна плата у лютому (порівняно із січнем 2026) - до 28 321, повідомляє Держстат
А тепер порахуємо "чисту зарплату на руки", бо Держстат подає статистику зарплати брутто (з ПДФО 18% та військовим збором 5%). Це правильна практика, бо скрізь у світі подають саме таку статистику, у розвинутих країнах немає такого поняття як "чистими на руки".
А причина у тому, що там доволі гнучке оподаткування: існують різного роду податкові відшкодування (за витрати на медицину, освіту, накопичувальну пенсійну систему), податкові знижки (від кількості дітей і безробіття одного з батьків) тощо.
У нас цього де факто немає.
Отже, після сплати ПДФО та військового збору з 28 321 грн "нам руках" лишається 21 807 грн. Це середня "чиста зарплата по країні".
Топ-5 найбільш оплачуваних сфер:
💰 Інформація та телекомунікації — 78 941 грн (60 785 грн)
🏦 Фінансова та страхова діяльність — 61 955 грн (47 705 грн)
🔬 Професійна, наукова та технічна діяльність — 36 689 грн (28 251 грн)
⚡️ Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 33 161 грн (25 534 грн)
🛒 Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів — 33 154 грн (25 529 грн)
Топ-5 найменш оплачуваних сфер:
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок — 18 681 грн (14 384 грн)
📚 Освіта — 18 826 грн (14 496 грн)
🏥 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги — 19 906 грн (15 328 грн)
🚰 Водопостачання; каналізація, поводження з відходами — 21 000 грн (16 170 грн)
🧰 Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування — 22 083 грн (17 004 грн)
Що ми бачимо з цієї статистики? У нас хронічно недофінансовані освіта та медицина. І це попри оголошені Президентом Зеленським підвищення зарплат для вчителів. Грошей хронічно не вистачає, бо є інші пріоритети. Зокрема, щорічні індексації пенсій і небажання відмовитися від неефективної і збанкрутілої солідарної пенсійної системи.
Для ілюстрації: витрати на Пенсійний Фонд у 2021 році - 520 млрд грн; витрати на ПФУ у 2026 році - 1,002 трлн грн.
Водночас влада робить непотрібні витрати на популістичні та неефективні програми як національний кешбек (у т.ч. на пальне), зимова тисяча, безоплатний проїзд залізницею, створення україномовного контенту, телемарафон тощо.
Проблема №1 - це неефективне використання коштів платників податків. А причини: політична доцільність (голоси на виборах) перемагає здоровий глузд, відсутність Evidence-based policymaking (державна політика, що заснована на доказових підходах) у політичного керівництва країни.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
А тепер порахуємо "чисту зарплату на руки", бо Держстат подає статистику зарплати брутто (з ПДФО 18% та військовим збором 5%). Це правильна практика, бо скрізь у світі подають саме таку статистику, у розвинутих країнах немає такого поняття як "чистими на руки".
А причина у тому, що там доволі гнучке оподаткування: існують різного роду податкові відшкодування (за витрати на медицину, освіту, накопичувальну пенсійну систему), податкові знижки (від кількості дітей і безробіття одного з батьків) тощо.
У нас цього де факто немає.
Отже, після сплати ПДФО та військового збору з 28 321 грн "нам руках" лишається 21 807 грн. Це середня "чиста зарплата по країні".
Топ-5 найбільш оплачуваних сфер:
💰 Інформація та телекомунікації — 78 941 грн (60 785 грн)
🏦 Фінансова та страхова діяльність — 61 955 грн (47 705 грн)
🔬 Професійна, наукова та технічна діяльність — 36 689 грн (28 251 грн)
⚡️ Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 33 161 грн (25 534 грн)
🛒 Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів — 33 154 грн (25 529 грн)
Топ-5 найменш оплачуваних сфер:
🎭 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок — 18 681 грн (14 384 грн)
📚 Освіта — 18 826 грн (14 496 грн)
🏥 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги — 19 906 грн (15 328 грн)
🚰 Водопостачання; каналізація, поводження з відходами — 21 000 грн (16 170 грн)
🧰 Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування — 22 083 грн (17 004 грн)
Що ми бачимо з цієї статистики? У нас хронічно недофінансовані освіта та медицина. І це попри оголошені Президентом Зеленським підвищення зарплат для вчителів. Грошей хронічно не вистачає, бо є інші пріоритети. Зокрема, щорічні індексації пенсій і небажання відмовитися від неефективної і збанкрутілої солідарної пенсійної системи.
Для ілюстрації: витрати на Пенсійний Фонд у 2021 році - 520 млрд грн; витрати на ПФУ у 2026 році - 1,002 трлн грн.
Водночас влада робить непотрібні витрати на популістичні та неефективні програми як національний кешбек (у т.ч. на пальне), зимова тисяча, безоплатний проїзд залізницею, створення україномовного контенту, телемарафон тощо.
Проблема №1 - це неефективне використання коштів платників податків. А причини: політична доцільність (голоси на виборах) перемагає здоровий глузд, відсутність Evidence-based policymaking (державна політика, що заснована на доказових підходах) у політичного керівництва країни.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🛢Українські дрони вже вп'яте атакували один із найбільших нафтових портів Росії на Балтиці
У ніч на 31 березня українські безпілотники знову завдали удару по одному з ключових російських нафтових портів на Балтійському морі. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, над регіоном було знищено 38 БПЛА, а в порту Усть-Луга зафіксовано пошкодження. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти постраждали.
З 23 березня Усть-Луга вже вп'яте стала ціллю українських дронів. Раніше атаки на порт фіксувалися 23, 25, 27 і 29 березня. Після цих ударів його роботу тимчасово зупиняли.
Через паливні термінали Усть-Луги на експорт перевалюють нафту, нафту, мазут, авіаційний гас і газойль. Щодоби через них проходить близько 700 тисяч барелів. За обсягами експорту нафти на Балтиці це другий російський порт після Приморська.
Сам Приморськ наприкінці березня також неодноразово потрапляв під удари безпілотників. Разом ці два порти забезпечують близько 40% російського нафтового експорту.
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка спричинила різкий стрибок світових цін на енергоносії, Збройні сили України зосередили удари саме по російській портовій інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У ніч на 31 березня українські безпілотники знову завдали удару по одному з ключових російських нафтових портів на Балтійському морі. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, над регіоном було знищено 38 БПЛА, а в порту Усть-Луга зафіксовано пошкодження. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти постраждали.
З 23 березня Усть-Луга вже вп'яте стала ціллю українських дронів. Раніше атаки на порт фіксувалися 23, 25, 27 і 29 березня. Після цих ударів його роботу тимчасово зупиняли.
Через паливні термінали Усть-Луги на експорт перевалюють нафту, нафту, мазут, авіаційний гас і газойль. Щодоби через них проходить близько 700 тисяч барелів. За обсягами експорту нафти на Балтиці це другий російський порт після Приморська.
Сам Приморськ наприкінці березня також неодноразово потрапляв під удари безпілотників. Разом ці два порти забезпечують близько 40% російського нафтового експорту.
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка спричинила різкий стрибок світових цін на енергоносії, Збройні сили України зосередили удари саме по російській портовій інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Трамп готовий завершити війну з Іраном навіть без відкриття Ормузької протоки - The Wall Street Journal
Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями, заявив своїм помічникам, що готовий припинити військову кампанію проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока так і залишиться переважно заблокованою. Подібне дозволило б Президенту США дотриматися обмежень на військові операції без схвалення Конгресу, а також він хоче перекласти відповідальність за розблокування на європейських союзників і країни Перської затоки.
Трамп та його оточення дійшли висновку, що операція з відкриття цього стратегічного водного шляху затягнула б кампанію довше, ніж на відведені ним чотири-шість тижнів.
За даними видання, наразі він зосередився на тому, щоб завдати максимальних ударів по іранських ракетних силах і флоту, а вже потім спробувати дипломатичним тиском змусити Тегеран відновити судноплавство через протоку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Президент США Дональд Трамп, за повідомленнями, заявив своїм помічникам, що готовий припинити військову кампанію проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока так і залишиться переважно заблокованою. Подібне дозволило б Президенту США дотриматися обмежень на військові операції без схвалення Конгресу, а також він хоче перекласти відповідальність за розблокування на європейських союзників і країни Перської затоки.
Трамп та його оточення дійшли висновку, що операція з відкриття цього стратегічного водного шляху затягнула б кампанію довше, ніж на відведені ним чотири-шість тижнів.
За даними видання, наразі він зосередився на тому, щоб завдати максимальних ударів по іранських ракетних силах і флоту, а вже потім спробувати дипломатичним тиском змусити Тегеран відновити судноплавство через протоку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:
Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист - канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!
▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.
▪️Фінансист — це ваш гід у світі грошей, де ми без зайвої води пояснюємо, як працюють інвестиції, що відбувається на ринках та які фінансові рішення допоможуть вам швидше досягти своїх цілей.
▪️Hugs.fund — telegram-канал про економіку та бізнес.
Нас читають підприємці, банкіри та новатори.
▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу
▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key
▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.
▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції — в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Підписуйся
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист - канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!
▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.
▪️Фінансист — це ваш гід у світі грошей, де ми без зайвої води пояснюємо, як працюють інвестиції, що відбувається на ринках та які фінансові рішення допоможуть вам швидше досягти своїх цілей.
▪️Hugs.fund — telegram-канал про економіку та бізнес.
Нас читають підприємці, банкіри та новатори.
▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу
▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key
▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.
▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції — в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Підписуйся
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.