Неважливо, насправді, наскільки старим
Виглядає трамплін,
Як давно ти для себе його поставив.
Скільки кроків позаду і скільки змін...
Шлях зробив тебе самого
Новим,
Щоби вирівнять образ твоєї постави,
Щоб проблеми були не проблеми,
А справи,
Щоб трамплін цей здавався тобі легким.

І можливо, що він вже не так бажаний,
Твої цілі змінились, все ж плинув час.
Але коли згадуєш всі ті рани,
Що тримали тебе у стані, де ти вже згас,
Той трамплін помагав тобі тут триматись.

Може час вже трошки,
Лиш трошечки,
Постаратись?

Щоб зробити все те, що колись не зміг.
Час не вічний і він не сповільнить біг.

Покажи собі — ти вже усе це Можеш.