WAS

Кім Чен Ина переобрали на посаду голови державних справ КНДР.

Ось вам рідкісні дитячі фотографії, на яких північнокорейський лідер Кім Чен Ин зображений пухким малюком, у військовій формі, що віддає честь, а також у кабіні літака.

У дитинстві Кіма намагалися не показувати публіці. Він навчався у школі в Швейцарії і майже ніколи не фотографувався.

Як він прийшов до владиhttps://youtu.be/76QAKTXpDxo

110 років загальній теорії відносності!

20 березня 1916 року в журналі «Annalen der Physik» Альберт Ейнштейн опублікував працю «Основи загальної теорії відносності», у якій систематизував результати досліджень, завершених наприкінці 1915 року. Роботі передувала багаторічна праця над узагальненням спеціальної теорії відносності 1905 року та пошуком опису гравітації як властивості простору-часу. У листопаді 1915 року Ейнштейн представив рівняння гравітаційного поля Прусській академії наук. У публікації 1916 року він виклав повну теоретичну схему, зокрема принцип еквівалентності, ідею викривлення простору-часу масою та пояснення гравітації як геометричного ефекту.

Ейнштейн отримав Нобелівську премію з фізики 1921 року, але не за загальну теорію відносності, а за пояснення фотоелектричного ефекту.

У подвійному похованні віком близько 1900 років, виявленому на території городища Червоний Маяк на березі Дніпра, археологи зафіксували використання кіноварі — мінеральної форми сульфіду ртуті яскраво-червоного кольору. Речовину виявили безпосередньо на кістках похованих, а також у вигляді порошку в межах могили, що свідчить про її цілеспрямоване застосування під час поховального обряду. Лабораторні аналізи, зокрема спектроскопічні дослідження, підтвердили склад пігменту як кіновар. Зафіксовано, що ця речовина контактувала з людськими рештками і була розподілена у межах поховання.

Наукова праця Олени Дзнеладзе, археологині з Національної академії наук України, та її колег, опублікована в журналі Antiquity, зафіксувала цей випадок як перший підтверджений приклад виявлення кіноварі в пізньоскіфських пам’ятках. Використання кіноварі в цьому похованні розглядається як рідкісний випадок застосування такого пігменту в поховальному обряді на території України.

У найбільш забруднених радіацією місцях зони відчуження навколо ЧАЕС у 1997 році українська мікологиня Неллі Жданова зафіксувала колонії чорної плісняви на стінах, стелях і всередині пошкодженого реактора. Подальші дослідження показали, що гриби можуть рости швидше в умовах радіації. Такий механізм отримав назву «радіосинтез» — процес, за якого організми використовують енергію іонізуючого випромінювання у своєму метаболізмі.

У подальших експериментах дослідники перевіряли поведінку грибка в умовах космічного випромінювання. На Міжнародній космічній станції, де гриб продемонстрував активний ріст і здатність частково екранувати радіацію. Вчені розглядають можливість використання таких грибів як біологічного радіаційного захисту для космічних апаратів і майбутніх позаземних поселень. Серед запропонованих ідей — вирощування «живих» радіаційних бар’єрів або конструкцій із грибного міцелію, здатних поглинати частину космічного випромінювання.

Не вперше пліснява рятує людство!https://youtu.be/EpwMTlla0Os

Це «Коханці з Хасанлу», археологічна знахідка, зроблена 1972 року під час розкопок давнього міста Хасанлу на північному заході Ірану, які очолював археолог Роберт Дайсон від Пенсильванського університету. У шарі IX століття до н. е., коли поселення було зруйновано, було виявлено два скелети, що лежали в тісному просторі обличчям один до одного. Як саме загинули ці двоє, досі залишається предметом спекуляцій, але на обох скелетах немає слідів травм, що могли б свідчити про насильницьку смерть. Ймовірно, вони померли від задухи.

Дослідження свідчать, що правому було, ймовірно, 19–22 роки, він був чоловіком. Лівий, за оцінками, належав людині віком близько 30–35 років. Визначення статі лівого скелета було менш однозначним: спочатку вважалося, що це жінка, але дискусії виникли ще у 1970-ті. Але більш свіжі аналізи підтвердили, лівий скелет також належав чоловікові.

Найдавнішу писемність, виявляється, вигадали прадавні німці. 🤣 Шумери програли в цих перегонах!

Дослідження артефактів кам’яної доби зі Швабської Юри на південному заході Німеччини показало, що люди могли використовувати системи знаків для передавання інформації ще близько 40 000 років тому. На понад 260 предметах: фігурках з мамонтової кістки, знаряддях праці, підвісках археологи зафіксували повторювані послідовності ліній, хрестиків, крапок і зарубок. Загалом дослідники внесли до бази понад 3 000 таких знаків і проаналізували їх за допомогою комп’ютерних методів.

Аналіз показав, що ці знаки не відображають мовлення, але можуть бути формою позначення або запису інформації, вони подібні до клинопису у способах комбінування символів і передачі інформації. Значення конкретних знаків наразі не встановлене, але вони свідчать про використання символічних систем задовго до появи відомих писемностей стародавньої Месопотамії.https://youtu.be/OsSYEyWQy58

22 лютого 1894 року в місті Шамокін, штат Пенсильванія, у США було засновано організацію «Український народний союз» (спершу як «Руський народний союз»). Її створили українські емігранти, переважно вихідці з Галичини та Закарпаття, які працювали в промислових регіонах США. ЦЕ була відповідь на потребу взаємодопомоги, страхування та культурного згуртування української громади. Вже наприкінці XIX століття Союз започаткував власні друковані органи, зокрема газету «Свобода».

У XX столітті Український народний союз розширив мережу осередків у США і Канаді, підтримував українські школи, культурні товариства, церковні та громадські ініціативи, а також видавничу діяльність. Станом на сьогодні Український народний союз як найбільше подібне об'єднання українців США і Канади, має центральний офіс у Нью-Джерсі, опікується українськомовними виданнями, підтримує освітні та культурні проєкти української громади.

У Сахарі було знайдено новий вид спінозавра, названий Spinosaurus mirabilis. Скам'янілості вказують, що його череп був прикрашений незвичним гребенем — нічого подібного раніше не спостерігали у спінозаврів. Його рештки виявили в Нігері, далеко від морських відкладів. Дослідження проводила команда палеонтологів під керівництвом Пола Серено з Університету Чикаго.

Будова зубів і контекст знахідки свідчать, що тварина могла вести напівводний спосіб життя в середовищі з річками та лісистими ділянками. Раніше спінозаврів в основному знаходили в прибережних відкладах, проте скам'янілі останки цього виду були виявлені в глибині Нігеру — за сотні кілометрів від будь-якого океану.

Дослідники припускають, що гребінь міг бути вкритий кератином і використовуватися для візуальної демонстрації, хоча його функція остаточно не встановлена.

Що не так з нашим розумінням динозаврів?https://youtu.be/7OlAwaiCwO8

18 лютого 1930 року 23-річний астроном Клайд Томбо, переглядаючи фотопластинки зоряного поля, зняті 23 та 29 січня, виявив рухомий об’єкт на фоні нерухомих зірок. Ця подія завершила багаторічні пошуки транснептунової планети «X», які ще на початку ХХ століття проводив Персіваль Ловелл в обсерваторії, заснованій ним в Аризоні. Після смерті Ловелла у 1916 році пошуки відновив його зять Роджер Ловелл Патнем, залучивши Томбо для систематичних оглядів неба за допомогою телескопа.

13 березня 1930 року обсерваторія оголосила про відкриття. Про це дізналася Венеція Берні, 11-річна онука астронома Герберта Холла Тернера, запропонувала назву «Плутон». Дідусь передав пропозицію до обсерваторії, де 1 травня 1930 року її офіційно затвердили. Плутон вважали дев’ятою планетою до 24 серпня 2006 року, коли Міжнародний астрономічний союз ухвалив визначення планети, за яким Плутон отримав статус карликової планети.

Це найперше фото Мачу-Пікчу, закинутого (і, як бачите, зарослого чагарником) міста інків. Таким таємне поселення побачив у 1911 році американський дослідник з Єльського університету професор Гайрам Бінґем.

Протягом довгих років вчені сперечалися, чому інки покинули це місто: слідів ані війни, ані пожежі, ані природної катастрофи знайдено не було.

А відповідь тут.https://youtu.be/0vlmSyXOBM8

15 лютого 399 року до н. е. афінського філософа Сократа засудили до смертної кари. Його притягнули до суду за звинуваченнями в безбожництві та розбещенні молоді. Йому закидали, що він не шанує богів Афін, вводить нові божества та погано впливає на молодих афінян своїми розмовами та навчанням. Суд відбувався перед великим народним журі, яке голосуванням визнало філософа винним і присудили покинути Афіни.

Основні відомості про суд походять із творів Платона та Ксенофонта. У цих джерелах описано, що Сократ виступав на суді з промовою на свій захист, пояснював свою філософську діяльність і відмовився зректися своїх переконань. Але і за результатом другого голосування його засудили до смерті. Після винесення вироку він провів певний час у в’язниці, а згодом випив чашу з цикутою у присутності учнів, що й стало виконанням смертного вироку.

Ілюстрація - картина Т. Шевченка "Смерть Сократа"

На початку 1520-х під час експедицій Франсіско Пісарро вздовж узбережжя сучасних Еквадору та Перу іспанці захоплювали або запрошували місцевих мешканців, щоб навчити їх іспанської та використовувати як перекладачів. Одного з таких юнаків вони назвали Феліпійо.

Коли експедиція Пісарро у 1532 році рушила вглиб території інків і відбулася зустріч із правителем Атауальпою в Кахамарці, розмова велась через Феліпійо. Згодом він супроводжував Дієго де Альмагро у його походах на південь.

Феліпійо закохався в одну з наложниць Атауальпи. Отже, аби іспанці стратили Атауальпу, юнак розпустив чутки, що імператор збирає військо для нападу на конкістадорів. Це стало однією з причин страти Атаульпи іспанцями.

Але згодом і самого Феліпійо було страчено за наказом Альмагро, адже він, ніби, підбурював місцевих проти іспанців.

Але у перуанській традиції ім’я Феліпійо все одно стало синонімом зрадника, інки не пробачили йому роботу на загарбників.

Пішла епоха. Михайло Поплавський - більше не ректор Київського національного університету культури і мистецтв. Цю посаду (з різними назвами) він обіймав 33 роки.

На фото - наймолодший ректор України. 1993 рік, Михайлу Михайловичу 44 роки.

Як вважаєте, яким є внесок Поплавського в культуру, політику, освіту України: більше негативним чи позитивним?

Це Джеффрі Епштейн, який у середині 1970-х працював викладачем у приватній школі Dalton на Верхньому Іст-Сайді в Нью-Йорку. Йому було 21, він не мав університетського диплома, викладав математику та фізику, а також тренував шкільну математичну команду. Колишні учні згадують його як нетипового вчителя, який порушував суворий шкільний дрес-код і поводився менш формально, ніж інші викладачі. Випускники розповідають про його надмірну увагу до учениць.

Жодна з колишніх учениць, які говорили з журналістами, не заявляла про небажаний фізичний контакт з боку Епштейна під час його роботи у школі, і жодних кримінальних звинувачень, пов’язаних із цим періодом, йому не висували.

Водночас учні повідомляли про занепокоєння через його близькі стосунки з однією з учениць, принаймні в одному випадку ці побоювання були озвучені адміністрації. Перебування Епштейна в Dalton тривало недовго і завершилося звільненням, яке адміністрація згодом пояснювала низькою якістю викладання.

Клара Іммервар народилася 21 червня 1870 року в Бреслау в єврейській родині. Вона здобула освіту галузі хімії в університеті Бреслау і в 1900 році стала першою жінкою в Німеччині, яка отримала доктора наук з хімії. Її дослідження стосувалися фізичної хімії та електрохімії, зокрема розчинності солей і електрохімічних процесів.

Але вона вийшла заміж за хіміка Фріца Габера. І це повністю змінило її життя. Клара Іммервар практично була усунута від наукової роботи через обмеження для жінок у німецькій академічній системі. Вона публічно виступала за права жінок на вищу освіту та наукову діяльність, читала лекції й писала тексти про рівність у доступі до науки. Під час Першої світової війни вона різко виступала проти мілітаризації науки та застосування хімічної зброї.

Вона закінчила життя самогубством. Чому? Дивіться!https://youtu.be/0bdXMQgK3Po

17 січня 1706 року (320 років тому) в Бостоні в родині ремісника-миловара Джозая Франкліна народився Бенджамін Франклін. Він був п’ятнадцятою дитиною з сімнадцяти у сім'ї. Формальну освіту отримував недовго і з десяти років працював у батька, а з дванадцяти став учнем у друкарні старшого брата Джеймса. Навчався самостійно, багато читав і почав писати, публікуючи тексти під псевдонімом Silence Dogood у газеті брата The New-England Courant.

У 1723 році, у сімнадцятирічному віці, Франклін залишив Бостон і переїхав до Філадельфії, де влаштувався друкарем. У 1724–1726 роках перебував у Лондоні, працюючи в друкарнях і вдосконалюючи фах. Повернувшись до Філадельфії, у 1727 році заснував дискусійний клуб Junto, а в 1729 році став власником газети The Pennsylvania Gazette. До приблизно двадцяти п’яти років він уже мав власну друкарську справу, розвинуті зв’язки в місті та репутацію здібного друкаря й публіциста.

Як він став найвідомішим непрезидентом.https://youtu.be/UB0kpraEcNs

12 січня 1942 року райхскомісар України Еріх Кох видав директиву про умови відкриття початкових, так званих «народних» шкіл. Навчанням охоплювалися діти віком до 11 років. Але школу дозволялося відкрити при дотриманні певних умов, зокрема: наявність палива, відсутність небезпеки поширення інфекційних захворювань, достатня кількість благонадійних учительських сил, відсутність потреби використання шкільних будинків для інших необхідних цілей. Мовою навчання визнавалася українська. Суворо заборонялося використання навчальних планів, посібників радянської школи. При відборі педагогічних кадрів перевага надавалася особам, відомим своїми антирадянськими поглядами. Педагогічний персонал на благонадійність перевіряло гестапо.

Про те, як було побудоване життя в Україні за часів окупації нацистами.https://youtu.be/H8fa-5lPta4

Під нашим новим відео про піратів глядач зробив нам зауваження, що у XVI сторіччі Панамського каналу ще не існувало. Так, ми згодні. Але маршрут існував.

До відкриття Панамського каналу у 1914 році шляхом між Атлантичним і Тихим океанами існував сухопутно-річковий маршрут, відомий як Каміно-Реаль де Панама. Він сформувався у XVI столітті після іспанського завоювання і поєднав порт Номбре-де-Дьйос, а згодом Портобело на узбережжі Карибського моря з містом Панама на Тихому океані. Шлях пролягав через тропічні ліси й гори, частково збудованою дорогою, частково річками. Цим маршрутом везли срібло та золото з Перу та інших володінь Іспанської імперії до Європи.

У XIX столітті, під час Каліфорнійської золотої лихоманки, перешийок знову набув значення як транзитний коридор для пасажирів і вантажів зі США до Тихоокеанського узбережжя; тоді ж частину функцій Каміно-Реаль перебрала Панамська залізниця, відкрита в 1855 році. І до завершення будівництва Панамського каналу саме це було найкоротшим шляхом між океанами.https://youtu.be/pPPofmvilFg

У 1903–1905 роках відбулась перша французька антарктична експедиція. Це було плавання на судні «Le Français» під проводом Жана-Батіста Шарко. Були відкриті землі, затоки, протоки, проводилися метеорологічні, гідрологічні, геологічні й біологічні спостереження. Експедиція також увійшла до історії як по-справжньому "французька": судно було спроєктовано так, щоб кожен мав власний простір, доступ до були запасів вина і музичних записів, під час подорожі і досліджень регулярно пекли свіжий хліб.

Ось на фото Капітан Шарко зі своїм картографом Раймоном Раллієром дю Баті шампанським Mumm відзначають в Антарктиді День взяття Бастилії у 1904 році.

Якщо також збираєтесь підняти келих ігристого за Новий рік, обов'язково перегляньте наше відео! До цього не пийте!https://youtu.be/GnwA-crm10o

У Данії археологи дослідили середньовічний корабель "Свельгет 2" (Svælget 2), знайдений поблизу острова Лангеланд. Корабель датується XVI століттям, має довжину понад 16 метрів, ширину 7 метрів і побудований з дубових дошок. Він міг перевозити до 300 тонн вантажу. Унікальним моментом є те, що корпус зберігся майже повністю. І це офіційно найбільший з усіх коли-небудь знайдених кораблів типу ког.

Корабель був вікінгівською версією танкера. Його величезний обсяг дозволив перевозити товари для будівництва і широкого вжитку: деревину, цеглу та харчові продукти на великі відстані.

Дослідження тривало понад два з половиною роки, знадобилося 289 занурень. Археологи знайшли залишки помешкань для екіпажу, побутові предмети: взуття, гребінець, котел, а також докази того, що моряки могли готувати гарячу їжу просто під час плавання.