📦У Луцьку росія Шахедами знищила термінал "Нової пошти"
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🛢Українські дрони вже вп'яте атакували один із найбільших нафтових портів Росії на Балтиці
У ніч на 31 березня українські безпілотники знову завдали удару по одному з ключових російських нафтових портів на Балтійському морі. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, над регіоном було знищено 38 БПЛА, а в порту Усть-Луга зафіксовано пошкодження. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти постраждали.
З 23 березня Усть-Луга вже вп'яте стала ціллю українських дронів. Раніше атаки на порт фіксувалися 23, 25, 27 і 29 березня. Після цих ударів його роботу тимчасово зупиняли.
Через паливні термінали Усть-Луги на експорт перевалюють нафту, нафту, мазут, авіаційний гас і газойль. Щодоби через них проходить близько 700 тисяч барелів. За обсягами експорту нафти на Балтиці це другий російський порт після Приморська.
Сам Приморськ наприкінці березня також неодноразово потрапляв під удари безпілотників. Разом ці два порти забезпечують близько 40% російського нафтового експорту.
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка спричинила різкий стрибок світових цін на енергоносії, Збройні сили України зосередили удари саме по російській портовій інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У ніч на 31 березня українські безпілотники знову завдали удару по одному з ключових російських нафтових портів на Балтійському морі. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, над регіоном було знищено 38 БПЛА, а в порту Усть-Луга зафіксовано пошкодження. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти постраждали.
З 23 березня Усть-Луга вже вп'яте стала ціллю українських дронів. Раніше атаки на порт фіксувалися 23, 25, 27 і 29 березня. Після цих ударів його роботу тимчасово зупиняли.
Через паливні термінали Усть-Луги на експорт перевалюють нафту, нафту, мазут, авіаційний гас і газойль. Щодоби через них проходить близько 700 тисяч барелів. За обсягами експорту нафти на Балтиці це другий російський порт після Приморська.
Сам Приморськ наприкінці березня також неодноразово потрапляв під удари безпілотників. Разом ці два порти забезпечують близько 40% російського нафтового експорту.
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка спричинила різкий стрибок світових цін на енергоносії, Збройні сили України зосередили удари саме по російській портовій інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
👰♀️😈Українські «домогосподарки» та нова війна
«Це українські домогосподарки. У них є 3D-принтери на кухні, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація» - Армін Паппергер, CEO Rheinmetall
Не можу не прокоментувати цю заяву.
У цих словах чути не аналітику, а образу.
Образу людини і системи, які раптом побачили, що їхні дорогі, складні і повільні рішення більше не працюють так, як раніше.
Україна за 4 роки не просто адаптувалася до війни.
Україна створила нові правила.
Швидкість. Масштаб. Дешевизна. Ефективність.
Поки великі оборонні концерни будують складні дорогі системи роками, Україна робить рішення, які працюють уже сьогодні на полі бою.
І саме тому виникає така реакція.Бо це вже не про технології. Це про втрату ринку.
Це емоційна заява великого бізнесу, який бачить, що його продукти стають менш релевантними в новій війні.
І я сприймаю ці слова як відверте знецінення того, що зробила Україна.
Тисячі інженерів, військових, підприємців за ці роки створили нову індустрію з нуля - в умовах війни.
І ця індустрія вже довела свою ефективність.
Саме тому сьогодні змінюється не лише фронт.
Змінюється вся логіка війни.
via Віктор Євпак
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
«Це українські домогосподарки. У них є 3D-принтери на кухні, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація» - Армін Паппергер, CEO Rheinmetall
Не можу не прокоментувати цю заяву.
У цих словах чути не аналітику, а образу.
Образу людини і системи, які раптом побачили, що їхні дорогі, складні і повільні рішення більше не працюють так, як раніше.
Україна за 4 роки не просто адаптувалася до війни.
Україна створила нові правила.
Швидкість. Масштаб. Дешевизна. Ефективність.
Поки великі оборонні концерни будують складні дорогі системи роками, Україна робить рішення, які працюють уже сьогодні на полі бою.
І саме тому виникає така реакція.Бо це вже не про технології. Це про втрату ринку.
Це емоційна заява великого бізнесу, який бачить, що його продукти стають менш релевантними в новій війні.
І я сприймаю ці слова як відверте знецінення того, що зробила Україна.
Тисячі інженерів, військових, підприємців за ці роки створили нову індустрію з нуля - в умовах війни.
І ця індустрія вже довела свою ефективність.
Саме тому сьогодні змінюється не лише фронт.
Змінюється вся логіка війни.
via Віктор Євпак
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🤦Керівник Рейнметал назвав українських виробників дронів домогосподарками, що на 3Д-принтерах друкують дрони на кухнях.
А ми не ображаємося, десь так і є, а от керівник такого рівня показав своє повне нерозуміння, куди рухається сучасна війна, тобто його ринок.
Домогосподарські дрони витіснили з Чорного моря рос флот, домогосподарські дрони наносять удари в тилу ворога, не питаючи дозвола в партнерів і без страху «ескалації», і вже перехоплюють шахеди.
Це ми, українці, у нас немає стільки грошей, як в Рейнметал, наші інновації - з підручних засобів, а ще у нас немає часу на довгі роздуми, треба захищатися тут і зараз.
Дрони змінили поле бою і хтось може розкаже керівнику високого рівня, на що перетворять домогосподарські копійчані «пісюни» його металеві багатомільйонні бляшанки?
Юля Белінська, Forbes
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
А ми не ображаємося, десь так і є, а от керівник такого рівня показав своє повне нерозуміння, куди рухається сучасна війна, тобто його ринок.
Домогосподарські дрони витіснили з Чорного моря рос флот, домогосподарські дрони наносять удари в тилу ворога, не питаючи дозвола в партнерів і без страху «ескалації», і вже перехоплюють шахеди.
Це ми, українці, у нас немає стільки грошей, як в Рейнметал, наші інновації - з підручних засобів, а ще у нас немає часу на довгі роздуми, треба захищатися тут і зараз.
Дрони змінили поле бою і хтось може розкаже керівнику високого рівня, на що перетворять домогосподарські копійчані «пісюни» його металеві багатомільйонні бляшанки?
Юля Белінська, Forbes
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
РФ не планує скорочувати видатки, а й думає збільшувати витрати на війну через ціни на нафту - Bloomberg
Це означає різку зміну настроїв порівняно з ситуацією ще місяць тому. Тоді уряд розглядав можливість зниження прогнозу економічного зростання до 0,7-1% через посилення санкцій за вторгнення в Україну і падіння нафтових цін, яке вдарило по бюджетних надходженнях. Також обговорювалося зниження базової ціни на нафту в бюджетному правилі - механізмі, який визначає розподіл надлишкових доходів від енергоносіїв, - із нинішніх $59 за барель до $45-50, якщо б світ надовго увійшов у період дешевої нафти.
Однак війна США та Ізраїлю проти Ірану зруйнувала ці розрахунки. Росія стала одним із головних вигодонабувачів, оскільки перебої з постачанням через Ормузьку протоку підняли ціни на нафту вище $100 за барель. Це ралі підштовхнуло флагманський російський сорт Urals майже до максимуму за чотири роки. Додатково ситуацію полегшило й те, що США послабили частину обмежень на продаж російської нафти, намагаючись стабілізувати світову пропозицію.
Якщо середня ціна Urals цього року підніметься до $75-80 за барель або вище, це може принести Росії додатково 3-4 трлн рублів, або $37-49 млрд, нафтових і газових доходів. Це, своєю чергою, допоможе скоротити бюджетний дефіцит приблизно до 1% ВВП.
Хоча удари українських дронів по російських балтійських експортних вузлах у Приморську та Усть-Лузі ускладнюють Москві можливість повною мірою скористатися зростанням цін на нафту, російські чиновники вважають, що цей ефект буде обмеженим. У довшій перспективі Росія, ймовірно, виграє навіть у разі зниження нафтових цін, оскільки її переговорні позиції з Китаєм, Індією та іншими великими покупцями посилилися, а ставлення до російських енергоресурсів змінилося під впливом війни на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Це означає різку зміну настроїв порівняно з ситуацією ще місяць тому. Тоді уряд розглядав можливість зниження прогнозу економічного зростання до 0,7-1% через посилення санкцій за вторгнення в Україну і падіння нафтових цін, яке вдарило по бюджетних надходженнях. Також обговорювалося зниження базової ціни на нафту в бюджетному правилі - механізмі, який визначає розподіл надлишкових доходів від енергоносіїв, - із нинішніх $59 за барель до $45-50, якщо б світ надовго увійшов у період дешевої нафти.
Однак війна США та Ізраїлю проти Ірану зруйнувала ці розрахунки. Росія стала одним із головних вигодонабувачів, оскільки перебої з постачанням через Ормузьку протоку підняли ціни на нафту вище $100 за барель. Це ралі підштовхнуло флагманський російський сорт Urals майже до максимуму за чотири роки. Додатково ситуацію полегшило й те, що США послабили частину обмежень на продаж російської нафти, намагаючись стабілізувати світову пропозицію.
Якщо середня ціна Urals цього року підніметься до $75-80 за барель або вище, це може принести Росії додатково 3-4 трлн рублів, або $37-49 млрд, нафтових і газових доходів. Це, своєю чергою, допоможе скоротити бюджетний дефіцит приблизно до 1% ВВП.
Хоча удари українських дронів по російських балтійських експортних вузлах у Приморську та Усть-Лузі ускладнюють Москві можливість повною мірою скористатися зростанням цін на нафту, російські чиновники вважають, що цей ефект буде обмеженим. У довшій перспективі Росія, ймовірно, виграє навіть у разі зниження нафтових цін, оскільки її переговорні позиції з Китаєм, Індією та іншими великими покупцями посилилися, а ставлення до російських енергоресурсів змінилося під впливом війни на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭ЗСУ атакували дронами авіазавод у Смоленську під час візиту Медведєва
Увечері 26 березня українські безпілотники завдали удару по Смоленській області.
Атака відбулася того самого дня, коли Смоленську область відвідав заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв. Під час поїздки він перевіряв, як виконується державне оборонне замовлення.
Одним із ключових оборонних підприємств регіону є Смоленський авіаційний завод (АТ «Смоленський авіаційний завод», СмАЗ), що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння». Імовірно, саме цей об’єкт і відвідував Медведєв. За даними українських ресурсів, саме завод став ціллю атаки.
Cили оборони України вдарили по Смоленському авіазаводу, і публікує кадри, на яких біля прохідної підприємства видно машини МНС. Цю інформацію підтверджує і Astra. Видання зазначає, що до заводу, який, за даними українських спецслужб, виробляє крилаті ракети та безпілотники, також прибули карети швидкої допомоги. Крім того, перед появою оперативних служб у місті чули кілька вибухів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Увечері 26 березня українські безпілотники завдали удару по Смоленській області.
Атака відбулася того самого дня, коли Смоленську область відвідав заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв. Під час поїздки він перевіряв, як виконується державне оборонне замовлення.
Одним із ключових оборонних підприємств регіону є Смоленський авіаційний завод (АТ «Смоленський авіаційний завод», СмАЗ), що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння». Імовірно, саме цей об’єкт і відвідував Медведєв. За даними українських ресурсів, саме завод став ціллю атаки.
Cили оборони України вдарили по Смоленському авіазаводу, і публікує кадри, на яких біля прохідної підприємства видно машини МНС. Цю інформацію підтверджує і Astra. Видання зазначає, що до заводу, який, за даними українських спецслужб, виробляє крилаті ракети та безпілотники, також прибули карети швидкої допомоги. Крім того, перед появою оперативних служб у місті чули кілька вибухів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭Українські дрони вдарили по найбільшому в Європі заводу фосфорних добрив
Забули! Доброго ранку! Гарного дня і завершення робочого тижня 😆
У ніч на 27 березня українські безпілотники завдали удару по “промисловому майданчику” в Череповці.
Під удар потрапило підприємство АТ «Апатит», яке входить до Череповецького хімічного кластера групи «ФосАгро». Це найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із провідних російських виробників комплексних добрив.
Раніше українські безпілотники вже атакували хімічний завод «КуйбишевАзот» у Тольятті. Після удару 11 березня на підприємстві спалахнула пожежа в одному з цехів. Цей завод входить до десятки найбільших підприємств азотної промисловості Росії.
У лютому Збройні сили України тричі завдавали ударів по хімічних підприємствах на території РФ. 7 лютого під атаку потрапив найбільший хімічний завод Тверської області — Рєдкінський дослідний завод. Після влучань там почалася масштабна пожежа. 17 лютого безпілотники уразили підприємство «Метафракс Кемікалс» у Пермському краї, що також призвело до займання. 25 лютого було атаковано завод «Дорогобуж» у Смоленській області. Тоді загинули семеро людей.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Забули! Доброго ранку! Гарного дня і завершення робочого тижня 😆
У ніч на 27 березня українські безпілотники завдали удару по “промисловому майданчику” в Череповці.
Під удар потрапило підприємство АТ «Апатит», яке входить до Череповецького хімічного кластера групи «ФосАгро». Це найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із провідних російських виробників комплексних добрив.
Раніше українські безпілотники вже атакували хімічний завод «КуйбишевАзот» у Тольятті. Після удару 11 березня на підприємстві спалахнула пожежа в одному з цехів. Цей завод входить до десятки найбільших підприємств азотної промисловості Росії.
У лютому Збройні сили України тричі завдавали ударів по хімічних підприємствах на території РФ. 7 лютого під атаку потрапив найбільший хімічний завод Тверської області — Рєдкінський дослідний завод. Після влучань там почалася масштабна пожежа. 17 лютого безпілотники уразили підприємство «Метафракс Кемікалс» у Пермському краї, що також призвело до займання. 25 лютого було атаковано завод «Дорогобуж» у Смоленській області. Тоді загинули семеро людей.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Як ми втрачаємо глобальний ринок озброєнь
Головред "Оборонки" Богдан Мірошниченко пише, що пройшов місяць від початку війни в Ірані, а українські виробники дронів-перехоплювачів не уклали жодного контракту з арабськими країнами. При цьому наша держава декларує відкритий експорт зброї та готовність допомагати партнерам з Арабської затоки. Чому так і що відбувається?
У лютому Україна успішно і дуже вчасно презентувала свою військову техніку на виставці WDS-2026 у Саудівській Аравії. Замовники з арабських країн особливо цікавились дронами-перехоплювачами та іншими засобами протидії дронам-камікадзе. Не пройшло й місяця, як цікавість переросла у реальну потребу. Початок війни з Іраном та сотні дешевих дронів-камікадзе, спрямованих на нафтові об'єкти, змусили військових командирів з Аравійського півострова перебрати свої візитки та звернутись до українських компаній.
Звертались не тільки за дронами. У нас проти "Шахедів" також є засоби РЕБ, малі радари, системи візуальних та звукових сенсорів, програмне забезпечення для аналізу тактики противника та координації мобільних груп.
У наших виробників буквально розривались телефони та поштові скриньки від пропозицій почати співпрацю. У західних, ізраїльських та арабських медіа творилось щось неймовірне – всі почали говорити про досягнення української оборонної промисловості. Такої реклами не купиш за жодні гроші.
Вітчизняні виробники побачили у цьому бізнес-можливість. Водночас влада побачила можливість політичну. І ці два підходи породили протиріччя, через які компанії вже місяць не можуть почати працювати в цьому напрямку й змушені тупцювати на одному місці.
Про це докладно у статті:
⚠️ Головна проблема — обмеження на експорт
▪️ Українська влада фактично блокує вільний експорт озброєння
▪️ Для вивезення потрібні складні погодження та дозволи
▪️ Частина контрактів зривається або зависає через бюрократію
👉 У результаті виробники не можуть швидко вийти на міжнародний ринок, попри високий попит.
🏭 Позиція виробників
▪️ Бізнес наполягає: експорт необхідний для розвитку галузі
▪️ Продаж за кордон = додаткові доходи, масштабування і інвестиції
▪️ Це дозволить збільшити виробництво і для потреб ЗСУ
Але без змін у політиці держави ці можливості залишаються обмеженими.
🌍 Чому цікавий саме Близький Схід
▪️ Регіон активно переозброюється
▪️ Є попит на дешеві та ефективні рішення проти дронів
▪️ Українські технології мають унікальну перевагу — вони перевірені у реальній війні
💸 Економічний потенціал
▪️ Ринок дронів стрімко зростає
▪️ Україна може стати важливим експортером
▪️ Йдеться про потенційно мільярдні контракти
Але поки що цей потенціал реалізується лише частково.
Держава стримує експорт не випадково:
▪️ є ризик витоку технологій
▪️ є пріоритет забезпечення ЗСУ
▪️ є питання контролю за кінцевими користувачами
Тому влада намагається балансувати між безпекою і бізнес-інтересами.
Україна вже стала одним із центрів розробки сучасних дронів —
але:
👉 попит у світі є
👉 технології є
👉 виробники готові
❗️а от правила гри для експорту — поки що гальмують розвиток
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Головред "Оборонки" Богдан Мірошниченко пише, що пройшов місяць від початку війни в Ірані, а українські виробники дронів-перехоплювачів не уклали жодного контракту з арабськими країнами. При цьому наша держава декларує відкритий експорт зброї та готовність допомагати партнерам з Арабської затоки. Чому так і що відбувається?
У лютому Україна успішно і дуже вчасно презентувала свою військову техніку на виставці WDS-2026 у Саудівській Аравії. Замовники з арабських країн особливо цікавились дронами-перехоплювачами та іншими засобами протидії дронам-камікадзе. Не пройшло й місяця, як цікавість переросла у реальну потребу. Початок війни з Іраном та сотні дешевих дронів-камікадзе, спрямованих на нафтові об'єкти, змусили військових командирів з Аравійського півострова перебрати свої візитки та звернутись до українських компаній.
Звертались не тільки за дронами. У нас проти "Шахедів" також є засоби РЕБ, малі радари, системи візуальних та звукових сенсорів, програмне забезпечення для аналізу тактики противника та координації мобільних груп.
У наших виробників буквально розривались телефони та поштові скриньки від пропозицій почати співпрацю. У західних, ізраїльських та арабських медіа творилось щось неймовірне – всі почали говорити про досягнення української оборонної промисловості. Такої реклами не купиш за жодні гроші.
Вітчизняні виробники побачили у цьому бізнес-можливість. Водночас влада побачила можливість політичну. І ці два підходи породили протиріччя, через які компанії вже місяць не можуть почати працювати в цьому напрямку й змушені тупцювати на одному місці.
Про це докладно у статті:
⚠️ Головна проблема — обмеження на експорт
▪️ Українська влада фактично блокує вільний експорт озброєння
▪️ Для вивезення потрібні складні погодження та дозволи
▪️ Частина контрактів зривається або зависає через бюрократію
👉 У результаті виробники не можуть швидко вийти на міжнародний ринок, попри високий попит.
🏭 Позиція виробників
▪️ Бізнес наполягає: експорт необхідний для розвитку галузі
▪️ Продаж за кордон = додаткові доходи, масштабування і інвестиції
▪️ Це дозволить збільшити виробництво і для потреб ЗСУ
Але без змін у політиці держави ці можливості залишаються обмеженими.
🌍 Чому цікавий саме Близький Схід
▪️ Регіон активно переозброюється
▪️ Є попит на дешеві та ефективні рішення проти дронів
▪️ Українські технології мають унікальну перевагу — вони перевірені у реальній війні
💸 Економічний потенціал
▪️ Ринок дронів стрімко зростає
▪️ Україна може стати важливим експортером
▪️ Йдеться про потенційно мільярдні контракти
Але поки що цей потенціал реалізується лише частково.
Держава стримує експорт не випадково:
▪️ є ризик витоку технологій
▪️ є пріоритет забезпечення ЗСУ
▪️ є питання контролю за кінцевими користувачами
Тому влада намагається балансувати між безпекою і бізнес-інтересами.
Україна вже стала одним із центрів розробки сучасних дронів —
але:
👉 попит у світі є
👉 технології є
👉 виробники готові
❗️а от правила гри для експорту — поки що гальмують розвиток
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈Другий великий НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів - Reuters
Киришинефтеоргсинтез — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії — у четвер припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників, яка спричинила пожежі на частині об’єктів підприємства. Про це Reuters повідомили два джерела в галузі.
Зупинка заводу ще більше ускладнює ситуацію з постачанням нафти в Росії, адже близько 40% її експортних потужностей із вивезення сирої нафти вже не працюють через удари дронів, арешти танкерів і зупинку нафтопроводу «Дружба» на території України.
За словами співрозмовників, після серії атак дронів загорілися дві основні технологічні установки, а також кілька допоміжних. Один із них зазначив, що наразі важко навіть приблизно оцінити, скільки часу знадобиться на ремонт пошкодженого обладнання.
Обидва джерела говорили на умовах анонімності, оскільки не мають дозволу спілкуватися з пресою.
Російська нафтова компанія «Сургутнефтегаз», яка контролює цей завод, поки не відповіла на запит Reuters про коментар.
Губернатор заявив про понад 20 збитих дронів
Раніше в четвер губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив, що над регіоном, зокрема над Киришами, де розташований НПЗ, було збито понад 20 безпілотників.
"У Киришському районі триває відбиття атаки. Є пошкодження в промисловій зоні", — написав він у Telegram.
При цьому губернатор не уточнив, яка саме частина промислової зони зазнала удару. Минулого року цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських атак.
За даними галузевих джерел, у 2024 році Киришський НПЗ переробив 17,5 млн тонн нафти, або близько 350 тисяч барелів на добу. Це становило 6,6% від загального обсягу нафтопереробки в Росії.
Завод випустив 2 млн тонн бензину, 7,1 млн тонн дизельного пального, 6,1 млн тонн мазуту та 600 тисяч тонн бітуму.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Киришинефтеоргсинтез — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії — у четвер припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників, яка спричинила пожежі на частині об’єктів підприємства. Про це Reuters повідомили два джерела в галузі.
Зупинка заводу ще більше ускладнює ситуацію з постачанням нафти в Росії, адже близько 40% її експортних потужностей із вивезення сирої нафти вже не працюють через удари дронів, арешти танкерів і зупинку нафтопроводу «Дружба» на території України.
За словами співрозмовників, після серії атак дронів загорілися дві основні технологічні установки, а також кілька допоміжних. Один із них зазначив, що наразі важко навіть приблизно оцінити, скільки часу знадобиться на ремонт пошкодженого обладнання.
Обидва джерела говорили на умовах анонімності, оскільки не мають дозволу спілкуватися з пресою.
Російська нафтова компанія «Сургутнефтегаз», яка контролює цей завод, поки не відповіла на запит Reuters про коментар.
Губернатор заявив про понад 20 збитих дронів
Раніше в четвер губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив, що над регіоном, зокрема над Киришами, де розташований НПЗ, було збито понад 20 безпілотників.
"У Киришському районі триває відбиття атаки. Є пошкодження в промисловій зоні", — написав він у Telegram.
При цьому губернатор не уточнив, яка саме частина промислової зони зазнала удару. Минулого року цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських атак.
За даними галузевих джерел, у 2024 році Киришський НПЗ переробив 17,5 млн тонн нафти, або близько 350 тисяч барелів на добу. Це становило 6,6% від загального обсягу нафтопереробки в Росії.
Завод випустив 2 млн тонн бензину, 7,1 млн тонн дизельного пального, 6,1 млн тонн мазуту та 600 тисяч тонн бітуму.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Пентагон може перенаправити ракети Patriot на Близький Схід замість України - Washington Post
Пентагон вивчає, чи варто перенаправити зброю, призначену для України, на Близький Схід, оскільки війна з Іраном стрімко виснажує запаси найважливіших американських боєприпасів. Про це повідомили троє співрозмовників, обізнаних із ситуацією.
Остаточного рішення про перекидання озброєнь поки не ухвалено. Однак сам факт такого обговорення свідчить про дедалі складніший вибір, перед яким опинилися США, намагаючись одночасно підтримувати війну проти Ірану. За неповні чотири тижні боїв Центральне командування США вже завдало понад 9 тисяч ударів по цілях.
За словами джерел, серед озброєнь, які можуть забрати в України, — ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони. Йдеться про закупівлі в межах програми НАТО, започаткованої торік: за нею країни-партнери купують американську зброю для Києва.
Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List, або PURL, дозволяла забезпечувати Україну окремими видами військової техніки навіть після того, як адміністрація Трампа майже повністю згорнула пряму безпекову допомогу Пентагону.
За словами представника НАТО, з минулого літа ця ініціатива забезпечила 75% ракет для українських систем Patriot і майже всі боєприпаси для інших засобів ППО.
Після приходу Дональда Трампа до влади головний тягар фінансування та озброєння України взяли на себе її європейські союзники. Саме програма PURL, узгоджена торік за посередництва НАТО, стала способом зберегти постачання американської зброї Києву за умови, що рахунок оплачуватимуть європейці.
Сьогодні європейські держави забезпечують основну частину військової підтримки України, зокрема й поза рамками НАТО. Але саме через PURL Київ отримує критично важливе американське озброєння — високоточні боєприпаси та дефіцитні ракети для ППО. За словами американського чиновника, країни вже виділили на цю програму близько $4 млрд.
Один із європейських чиновників зазначив, що потенційне рішення США про перекидання систем, найімовірніше, торкнеться не найближчих поставок, а наступних — після найближчого місяця чи двох, оскільки частина поставок уже перебуває в процесі виконання.
Серед найбільш затребуваних боєприпасів у цій війні — дорогі ракети-перехоплювачі для систем Patriot і THAAD. Американські військові вже перекинули такі ракети з інших регіонів світу, зокрема з Європи та Східної Азії.
Саме ці засоби критично потрібні і Україні, яка постійно зазнає російських ударів по містах та інфраструктурі. Один зі співрозмовників, знайомих із внутрішніми розрахунками Пентагону, сказав, що поставки в межах PURL, найімовірніше, триватимуть, але в майбутніх пакетах може вже не вистачати компонентів ППО, оскільки США прагнуть поповнити власні запаси та резерви союзників у Перській затоці.
Ще в січні Конгрес схвалив $400 млн довгострокової військової допомоги Україні, профінансувавши окрему програму, яку Пентагон збирався скоротити. Йдеться про Ukraine Security Assistance Initiative, або USAI, за якою американські компанії виробляють зброю спеціально для Києва. Водночас виконання таких контрактів іноді займає роки.
Згідно з повідомленням Пентагону для Конгресу, з яким ознайомилося видання, частину європейських коштів із програми PURL уже використали для оплати тих можливостей, які законодавці спершу планували профінансувати з американського бюджету через USAI.
Водночас залишається незрозумілим, чи використовує Пентагон гроші PURL як додаткове джерело фінансування, чи фактично замінює ними кошти, які вже затвердив Конгрес.
Окремо в понеділок Пентагон повідомив Конгрес, що планує перенаправити близько $750 млн, наданих країнами НАТО через програму PURL, на поповнення власних запасів американської армії, а не на нову допомогу Україні. Про це повідомили двоє американських чиновників.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Пентагон вивчає, чи варто перенаправити зброю, призначену для України, на Близький Схід, оскільки війна з Іраном стрімко виснажує запаси найважливіших американських боєприпасів. Про це повідомили троє співрозмовників, обізнаних із ситуацією.
Остаточного рішення про перекидання озброєнь поки не ухвалено. Однак сам факт такого обговорення свідчить про дедалі складніший вибір, перед яким опинилися США, намагаючись одночасно підтримувати війну проти Ірану. За неповні чотири тижні боїв Центральне командування США вже завдало понад 9 тисяч ударів по цілях.
За словами джерел, серед озброєнь, які можуть забрати в України, — ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони. Йдеться про закупівлі в межах програми НАТО, започаткованої торік: за нею країни-партнери купують американську зброю для Києва.
Ініціатива Prioritized Ukraine Requirements List, або PURL, дозволяла забезпечувати Україну окремими видами військової техніки навіть після того, як адміністрація Трампа майже повністю згорнула пряму безпекову допомогу Пентагону.
За словами представника НАТО, з минулого літа ця ініціатива забезпечила 75% ракет для українських систем Patriot і майже всі боєприпаси для інших засобів ППО.
Після приходу Дональда Трампа до влади головний тягар фінансування та озброєння України взяли на себе її європейські союзники. Саме програма PURL, узгоджена торік за посередництва НАТО, стала способом зберегти постачання американської зброї Києву за умови, що рахунок оплачуватимуть європейці.
Сьогодні європейські держави забезпечують основну частину військової підтримки України, зокрема й поза рамками НАТО. Але саме через PURL Київ отримує критично важливе американське озброєння — високоточні боєприпаси та дефіцитні ракети для ППО. За словами американського чиновника, країни вже виділили на цю програму близько $4 млрд.
Один із європейських чиновників зазначив, що потенційне рішення США про перекидання систем, найімовірніше, торкнеться не найближчих поставок, а наступних — після найближчого місяця чи двох, оскільки частина поставок уже перебуває в процесі виконання.
Серед найбільш затребуваних боєприпасів у цій війні — дорогі ракети-перехоплювачі для систем Patriot і THAAD. Американські військові вже перекинули такі ракети з інших регіонів світу, зокрема з Європи та Східної Азії.
Саме ці засоби критично потрібні і Україні, яка постійно зазнає російських ударів по містах та інфраструктурі. Один зі співрозмовників, знайомих із внутрішніми розрахунками Пентагону, сказав, що поставки в межах PURL, найімовірніше, триватимуть, але в майбутніх пакетах може вже не вистачати компонентів ППО, оскільки США прагнуть поповнити власні запаси та резерви союзників у Перській затоці.
Ще в січні Конгрес схвалив $400 млн довгострокової військової допомоги Україні, профінансувавши окрему програму, яку Пентагон збирався скоротити. Йдеться про Ukraine Security Assistance Initiative, або USAI, за якою американські компанії виробляють зброю спеціально для Києва. Водночас виконання таких контрактів іноді займає роки.
Згідно з повідомленням Пентагону для Конгресу, з яким ознайомилося видання, частину європейських коштів із програми PURL уже використали для оплати тих можливостей, які законодавці спершу планували профінансувати з американського бюджету через USAI.
Водночас залишається незрозумілим, чи використовує Пентагон гроші PURL як додаткове джерело фінансування, чи фактично замінює ними кошти, які вже затвердив Конгрес.
Окремо в понеділок Пентагон повідомив Конгрес, що планує перенаправити близько $750 млн, наданих країнами НАТО через програму PURL, на поповнення власних запасів американської армії, а не на нову допомогу Україні. Про це повідомили двоє американських чиновників.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⛴💥Танкер із російською нафтою зазнав атаки дронів у Чорному морі
У ніч на 26 березня в Чорному морі, приблизно за 15 морських миль від протоки Босфор, було атаковано танкер, що перевозив нафту з російського порту Новоросійськ, повідомляє CNN Turk.
Йдеться про судно Altura, яке належить турецькій компанії Pergamon Denizcilik. За інформацією телеканалу, екіпаж подав сигнал лиха, повідомивши про атаку як повітряних безпілотників, так і морських дронів.
Попередньо відомо, що внаслідок удару було пошкоджено верхню палубу та машинне відділення. Екіпаж також повідомив про витік — судно почало набирати воду. За даними профільного порталу HaberDenizde, один із вибухів стався в районі містка, а машинне відділення частково затопило.
Згідно з даними систем відстеження суден, танкер класу Suezmax перевозив близько 1 мільйона барелів російської нафти сорту Urals, повідомляє Bloomberg. Судно перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії, України та Швейцарії.
Це щонайменше п’ятий випадок атаки дронів на танкери з російською нафтою в Чорному морі з початку року. Так, 13 січня поблизу термінала КТК під удари потрапили одразу три судна грецьких компаній — Delta Supreme, Delta Harmony та Matilda. А ще раніше, на початку січня, біля узбережжя Туреччини морські дрони пошкодили танкер Elbus, який прямував до Новоросійська під прапором Палау.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У ніч на 26 березня в Чорному морі, приблизно за 15 морських миль від протоки Босфор, було атаковано танкер, що перевозив нафту з російського порту Новоросійськ, повідомляє CNN Turk.
Йдеться про судно Altura, яке належить турецькій компанії Pergamon Denizcilik. За інформацією телеканалу, екіпаж подав сигнал лиха, повідомивши про атаку як повітряних безпілотників, так і морських дронів.
Попередньо відомо, що внаслідок удару було пошкоджено верхню палубу та машинне відділення. Екіпаж також повідомив про витік — судно почало набирати воду. За даними профільного порталу HaberDenizde, один із вибухів стався в районі містка, а машинне відділення частково затопило.
Згідно з даними систем відстеження суден, танкер класу Suezmax перевозив близько 1 мільйона барелів російської нафти сорту Urals, повідомляє Bloomberg. Судно перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії, України та Швейцарії.
Це щонайменше п’ятий випадок атаки дронів на танкери з російською нафтою в Чорному морі з початку року. Так, 13 січня поблизу термінала КТК під удари потрапили одразу три судна грецьких компаній — Delta Supreme, Delta Harmony та Matilda. А ще раніше, на початку січня, біля узбережжя Туреччини морські дрони пошкодили танкер Elbus, який прямував до Новоросійська під прапором Палау.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🛢❌40% російських експортних нафтових потужностей зупинено - розрахунки Reuters
Ех, яка прикрість. У світі шаленіють ціни на нафту, а росіюшка не може скористатися нагодою )))
Щонайменше 40% експортних можливостей Росії у нафтовому секторі наразі не працюють через удари українських дронів, атаку на ключовий трубопровід, обставини якої залишаються спірними, а також через арешти танкерів. Про це свідчать розрахунки Reuters, зроблені на основі ринкових даних.
Це найсерйозніший збій у постачанні нафти в новітній історії Росії — другого за обсягами експортера нафти у світі. Причому удар припав саме на момент, коли через війну з Іраном світові ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель.
Видобуток і експорт нафти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та критично важливою опорою для економіки РФ обсягом 2,6 трильйона доларів.
Україна посилила атаки
У березні Україна різко активізувала удари дронами по російській нафтовій та паливній експортній інфраструктурі. Під атаки потрапили всі три головні західні нафтові порти Росії: Новоросійськ на Чорному морі, а також Приморськ і Усть-Луга на Балтиці.
За підрахунками Reuters, станом на середу після останньої атаки було зупинено близько 40% російських потужностей з експорту сирої нафти, або приблизно 2 мільйони барелів на добу.
Йдеться, зокрема, про Приморськ, Усть-Лугу та нафтопровід «Дружба», який проходить через територію України до Угорщини та Словаччини.
Крім того, Київ завдавав ударів по нафтоперекачувальних станціях і нафтопереробних заводах. Українська сторона заявляє, що її мета — скоротити нафтові й газові доходи Москви, які забезпечують близько чверті надходжень до російського держбюджету, а також послабити військові можливості Росії.
У Москві ці удари називають терористичними атаками й у відповідь посилили заходи безпеки по всій країні в межах її 11 часових поясів.
Порти, трубопроводи і танкери
Україна заявила, що наприкінці січня частину трубопроводу «Дружба» було пошкоджено російськими ударами. Після цього і Словаччина, і Угорщина вимагали від Києва негайно відновити постачання.
Нафтовий термінал у Новоросійську, здатний перевалювати до 700 тисяч барелів на добу, після масштабної атаки українських дронів на початку місяця працює нижче запланованого рівня завантаження.
Додаткові проблеми створюють і часті арешти пов’язаних із Росією танкерів у Європі. За словами трейдерів, через це було порушено експорт приблизно 300 тисяч барелів арктичної нафти на добу, яка відвантажується з порту Мурманськ.
Оскільки західні експортні маршрути Росії опинилися під ударом, Москва змушена дедалі більше покладатися на постачання до азійських ринків. Але, як зазначають трейдери, ці напрямки також мають обмежену пропускну здатність.
Водночас Росія безперебійно продовжує постачання нафти трубопроводами до Китаю, зокрема маршрутами Сковородіно-Мохе та Атасу-Алашанькоу, а також експортує сорт ESPO Blend морем через порт Козьміно.
Сумарно ці три напрямки забезпечують близько 1,9 мільйона барелів нафти на добу.
Крім того, Росія продовжує відвантаження нафти з двох далекосхідних проєктів на Сахаліні — з острова щодня експортується близько 250 тисяч барелів.
Також, за словами трейдерів, Росія постачає приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу на нафтопереробні заводи сусідньої Білорусі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ех, яка прикрість. У світі шаленіють ціни на нафту, а росіюшка не може скористатися нагодою )))
Щонайменше 40% експортних можливостей Росії у нафтовому секторі наразі не працюють через удари українських дронів, атаку на ключовий трубопровід, обставини якої залишаються спірними, а також через арешти танкерів. Про це свідчать розрахунки Reuters, зроблені на основі ринкових даних.
Це найсерйозніший збій у постачанні нафти в новітній історії Росії — другого за обсягами експортера нафти у світі. Причому удар припав саме на момент, коли через війну з Іраном світові ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель.
Видобуток і експорт нафти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та критично важливою опорою для економіки РФ обсягом 2,6 трильйона доларів.
Україна посилила атаки
У березні Україна різко активізувала удари дронами по російській нафтовій та паливній експортній інфраструктурі. Під атаки потрапили всі три головні західні нафтові порти Росії: Новоросійськ на Чорному морі, а також Приморськ і Усть-Луга на Балтиці.
За підрахунками Reuters, станом на середу після останньої атаки було зупинено близько 40% російських потужностей з експорту сирої нафти, або приблизно 2 мільйони барелів на добу.
Йдеться, зокрема, про Приморськ, Усть-Лугу та нафтопровід «Дружба», який проходить через територію України до Угорщини та Словаччини.
Крім того, Київ завдавав ударів по нафтоперекачувальних станціях і нафтопереробних заводах. Українська сторона заявляє, що її мета — скоротити нафтові й газові доходи Москви, які забезпечують близько чверті надходжень до російського держбюджету, а також послабити військові можливості Росії.
У Москві ці удари називають терористичними атаками й у відповідь посилили заходи безпеки по всій країні в межах її 11 часових поясів.
Порти, трубопроводи і танкери
Україна заявила, що наприкінці січня частину трубопроводу «Дружба» було пошкоджено російськими ударами. Після цього і Словаччина, і Угорщина вимагали від Києва негайно відновити постачання.
Нафтовий термінал у Новоросійську, здатний перевалювати до 700 тисяч барелів на добу, після масштабної атаки українських дронів на початку місяця працює нижче запланованого рівня завантаження.
Додаткові проблеми створюють і часті арешти пов’язаних із Росією танкерів у Європі. За словами трейдерів, через це було порушено експорт приблизно 300 тисяч барелів арктичної нафти на добу, яка відвантажується з порту Мурманськ.
Оскільки західні експортні маршрути Росії опинилися під ударом, Москва змушена дедалі більше покладатися на постачання до азійських ринків. Але, як зазначають трейдери, ці напрямки також мають обмежену пропускну здатність.
Водночас Росія безперебійно продовжує постачання нафти трубопроводами до Китаю, зокрема маршрутами Сковородіно-Мохе та Атасу-Алашанькоу, а також експортує сорт ESPO Blend морем через порт Козьміно.
Сумарно ці три напрямки забезпечують близько 1,9 мільйона барелів нафти на добу.
Крім того, Росія продовжує відвантаження нафти з двох далекосхідних проєктів на Сахаліні — з острова щодня експортується близько 250 тисяч барелів.
Також, за словами трейдерів, Росія постачає приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу на нафтопереробні заводи сусідньої Білорусі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Навіть якщо Ормузька протока відкриється найближчим часом високі ціни на нафту і газ будуть ще декілька місяців - прогноз екс-голови Нафтогазу Андрія Коболєва
Останні танкери, що вирушили в дорогу з Затоки ще до ракетних атак Ірану, прибудуть в порти призначення та завершать розвантаження десь за 10 днів.
Якщо до цього ситуація з Ормузькою протокою не буде вирішена, на нас чекає ще один сплеск ціни на газ на додаток до того, який вже відбувся.
І навіть якщо вона і відкриється, швидке відновлення всіх пошкоджених терміналів не варто очікувати.
Тому високі ціни на газ та нафту будуть нашою реальністю найближчі декілька місяців.
На графіку форвардна ціна на літо цього року голландського хабу TTF, євро за МВтГ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Останні танкери, що вирушили в дорогу з Затоки ще до ракетних атак Ірану, прибудуть в порти призначення та завершать розвантаження десь за 10 днів.
Якщо до цього ситуація з Ормузькою протокою не буде вирішена, на нас чекає ще один сплеск ціни на газ на додаток до того, який вже відбувся.
І навіть якщо вона і відкриється, швидке відновлення всіх пошкоджених терміналів не варто очікувати.
Тому високі ціни на газ та нафту будуть нашою реальністю найближчі декілька місяців.
На графіку форвардна ціна на літо цього року голландського хабу TTF, євро за МВтГ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🤜🇮🇷Країни Перської затоки розглядають військові варіанти відповіді на атаки Ірану
Найбільші арабські держави Перської затоки розглядають можливість приєднання до війни США та Ізраїлю проти Ірану — якщо Тегеран вдарить по їхній критичній інфраструктурі. Про це повідомляють джерела, обізнані з ситуацією.
Найвпливовіші країни регіону — Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати — дедалі більше втрачають терпіння через іранські удари, які вже зачепили порти, енергетичні об’єкти та аеропорти. Втім, вони готові вступити у війну лише у разі прямої атаки на життєво важливу інфраструктуру — зокрема енергетичну або водну.
Більшість держав затоки рухаються саме в цьому напрямку, хоча є винятки, як-от Оман, який намагається зберегти роль посередника. Водночас країни побоюються, що їхнє втручання може спровокувати ще масштабнішу відповідь Ірану. Також існує ризик, що США можуть укласти угоду з Тегераном, залишивши союзників сам-на-сам із ослабленим, але агресивним режимом.
Навіть якщо країни регіону не приєднаються до війни, такий сценарій також не виключений.
Війна вже різко погіршила відносини Ірану з сунітськими арабськими державами. Протягом останніх п’яти років Саудівська Аравія та ОАЕ намагалися стабілізувати зв’язки з Тегераном, щоб уникнути саме такого конфлікту. Водночас країни затоки традиційно розглядали іранський режим як загрозу, що прагне поширити свій вплив у регіоні.
Останніми днями Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ перехопили іранські ракети та дрони. Абу-Дабі засудив «неспровоковану терористичну атаку» Ірану на Бахрейн, унаслідок якої загинув марокканський підрядник, що працював із збройними силами ОАЕ. Декілька військових із ОАЕ та Бахрейну були поранені.
Іран заявляє, що країни затоки є «законними цілями», оскільки США використовують їхню територію та повітряний простір для атак. Самі держави регіону це категорично заперечують.
Водночас у Катарі наголошують: після війни країнам доведеться шукати спосіб співіснування з Іраном, який залишається їхнім безпосереднім сусідом через Перську затоку.
Ситуація може різко загостритися, якщо США спробують захопити іранський нафтовий острів Харк, через який проходить близько 90% експорту іранської нафти. За словами іранських джерел, це спричинить потужну відповідь по всьому регіону. Якщо для операції буде використана територія ОАЕ, Іран може завдати нищівного удару у відповідь.
Тегеран також заявляє, що в разі подальшої ескалації готовий мінувати Ормузьку протоку та Перську затоку, навіть попри значні економічні втрати.
З початку війни Іран уже випустив майже 5 тисяч ракет і дронів по країнах затоки. Під ударами опинилися енергетичні об’єкти, військові бази США, житлові райони та туристичні зони. Найбільше постраждали ОАЕ. Загалом у регіоні загинули щонайменше 20 людей.
Паралельно Іран почав стягувати плату з окремих комерційних суден за «безпечний прохід» через Ормузьку протоку, що свідчить про його контроль над ключовою енергетичною артерією світу.
Останні події змушують країни Перської затоки активніше координувати дії між собою та із західними союзниками. Йдеться про обмін розвідданими, захист критичної інфраструктури, продовольчу безпеку та підготовку до можливих кризових сценаріїв.
Минулого тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Ер-Ріяді військовий варіант відповіді Ірану вже обговорювався як один із можливих.
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан заявив, що терпіння регіону не є безмежним і країни мають достатні можливості для відповіді.
Хоча Ер-Ріяд поки робить ставку на дипломатію, він готовий до військових дій у разі ударів по критичній інфраструктурі.
Найбільш жорстку позицію демонструють ОАЕ. Міністр закордонних справ країни заявив, що держава не дозволить шантажувати себе терористичними методами. В Абу-Дабі також наполягають, що будь-яке перемир’я має усунути ядерну загрозу Ірану, його ракетні та дронові програми, а також спроби контролю над морськими шляхами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Найбільші арабські держави Перської затоки розглядають можливість приєднання до війни США та Ізраїлю проти Ірану — якщо Тегеран вдарить по їхній критичній інфраструктурі. Про це повідомляють джерела, обізнані з ситуацією.
Найвпливовіші країни регіону — Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати — дедалі більше втрачають терпіння через іранські удари, які вже зачепили порти, енергетичні об’єкти та аеропорти. Втім, вони готові вступити у війну лише у разі прямої атаки на життєво важливу інфраструктуру — зокрема енергетичну або водну.
Більшість держав затоки рухаються саме в цьому напрямку, хоча є винятки, як-от Оман, який намагається зберегти роль посередника. Водночас країни побоюються, що їхнє втручання може спровокувати ще масштабнішу відповідь Ірану. Також існує ризик, що США можуть укласти угоду з Тегераном, залишивши союзників сам-на-сам із ослабленим, але агресивним режимом.
Навіть якщо країни регіону не приєднаються до війни, такий сценарій також не виключений.
Війна вже різко погіршила відносини Ірану з сунітськими арабськими державами. Протягом останніх п’яти років Саудівська Аравія та ОАЕ намагалися стабілізувати зв’язки з Тегераном, щоб уникнути саме такого конфлікту. Водночас країни затоки традиційно розглядали іранський режим як загрозу, що прагне поширити свій вплив у регіоні.
Останніми днями Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ перехопили іранські ракети та дрони. Абу-Дабі засудив «неспровоковану терористичну атаку» Ірану на Бахрейн, унаслідок якої загинув марокканський підрядник, що працював із збройними силами ОАЕ. Декілька військових із ОАЕ та Бахрейну були поранені.
Іран заявляє, що країни затоки є «законними цілями», оскільки США використовують їхню територію та повітряний простір для атак. Самі держави регіону це категорично заперечують.
Водночас у Катарі наголошують: після війни країнам доведеться шукати спосіб співіснування з Іраном, який залишається їхнім безпосереднім сусідом через Перську затоку.
Ситуація може різко загостритися, якщо США спробують захопити іранський нафтовий острів Харк, через який проходить близько 90% експорту іранської нафти. За словами іранських джерел, це спричинить потужну відповідь по всьому регіону. Якщо для операції буде використана територія ОАЕ, Іран може завдати нищівного удару у відповідь.
Тегеран також заявляє, що в разі подальшої ескалації готовий мінувати Ормузьку протоку та Перську затоку, навіть попри значні економічні втрати.
З початку війни Іран уже випустив майже 5 тисяч ракет і дронів по країнах затоки. Під ударами опинилися енергетичні об’єкти, військові бази США, житлові райони та туристичні зони. Найбільше постраждали ОАЕ. Загалом у регіоні загинули щонайменше 20 людей.
Паралельно Іран почав стягувати плату з окремих комерційних суден за «безпечний прохід» через Ормузьку протоку, що свідчить про його контроль над ключовою енергетичною артерією світу.
Останні події змушують країни Перської затоки активніше координувати дії між собою та із західними союзниками. Йдеться про обмін розвідданими, захист критичної інфраструктури, продовольчу безпеку та підготовку до можливих кризових сценаріїв.
Минулого тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Ер-Ріяді військовий варіант відповіді Ірану вже обговорювався як один із можливих.
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан заявив, що терпіння регіону не є безмежним і країни мають достатні можливості для відповіді.
Хоча Ер-Ріяд поки робить ставку на дипломатію, він готовий до військових дій у разі ударів по критичній інфраструктурі.
Найбільш жорстку позицію демонструють ОАЕ. Міністр закордонних справ країни заявив, що держава не дозволить шантажувати себе терористичними методами. В Абу-Дабі також наполягають, що будь-яке перемир’я має усунути ядерну загрозу Ірану, його ракетні та дронові програми, а також спроби контролю над морськими шляхами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Індія закупила 60 млн барелів російської нафти з премією у $5-15 на квітень - Bloomberg
Індійські нафтопереробники закупили близько 60 мільйонів барелів російської нафти з поставкою наступного місяця. Такі закупівлі частково зняли побоювання щодо дефіциту сировини на тлі того, як війна на Близькому Сході обмежує глобальні поставки.
За словами співрозмовників, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, партії нафти купувалися з премією від 5 до 15 доларів за барель до Brent (тобто заплатили більше). За даними аналітичної компанії Kpler, цей обсяг майже відповідає рівню закупівель на поточний місяць, але більш ніж удвічі перевищує показник лютого.
Активізація закупівель відбулася після того, як США надали виняток, що дозволив Індії приймати російську нафту, вже завантажену на танкери до 5 березня, аби компенсувати дефіцит, спричинений фактичним блокуванням Ормузької протоки. Згодом цей дозвіл поширили й на інші країни, а також уточнили, що купувати можна й ту нафту, яка вже перебувала в морі до 12 березня.
Індія значною мірою залежить від імпортної нафти і стала одним із найбільших покупців російської сировини зі знижкою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року. Однак із кінця минулого року під тиском США Нью-Делі різко скоротив закупівлі з Росії, переключившись переважно на нафту із Саудівської Аравії та Іраку. Значна частина цих обсягів, утім, опинилася заблокованою в Перській затоці після початку війни.
За словами джерел, у Нью-Делі очікують, що американський виняток буде продовжено доти, доки зберігатимуться перебої в Ормузькій протоці. Саме тому на ринок російської нафти повернулися, зокрема, такі компанії, як Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. і Hindustan Mittal Energy Ltd., які уникали цих закупівель із грудня.
Водночас, окрім нарощування імпорту з Росії, індійські переробники намагаються диверсифікувати постачання на тлі затягування війни. За даними Kpler, обсяг закупівель венесуельської нафти з поставкою у квітні може сягнути 8 мільйонів барелів - це найвищий рівень із жовтня 2020 року.
Тим часом Росія отримує значні вигоди від відновлення попиту та високих цін на свою нафту. Доходи Кремля від експорту сирої нафти зараз є найбільшими з березня 2022 року - тобто з періоду невдовзі після того, як російські війська напали на Україну.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Індійські нафтопереробники закупили близько 60 мільйонів барелів російської нафти з поставкою наступного місяця. Такі закупівлі частково зняли побоювання щодо дефіциту сировини на тлі того, як війна на Близькому Сході обмежує глобальні поставки.
За словами співрозмовників, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, партії нафти купувалися з премією від 5 до 15 доларів за барель до Brent (тобто заплатили більше). За даними аналітичної компанії Kpler, цей обсяг майже відповідає рівню закупівель на поточний місяць, але більш ніж удвічі перевищує показник лютого.
Активізація закупівель відбулася після того, як США надали виняток, що дозволив Індії приймати російську нафту, вже завантажену на танкери до 5 березня, аби компенсувати дефіцит, спричинений фактичним блокуванням Ормузької протоки. Згодом цей дозвіл поширили й на інші країни, а також уточнили, що купувати можна й ту нафту, яка вже перебувала в морі до 12 березня.
Індія значною мірою залежить від імпортної нафти і стала одним із найбільших покупців російської сировини зі знижкою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року. Однак із кінця минулого року під тиском США Нью-Делі різко скоротив закупівлі з Росії, переключившись переважно на нафту із Саудівської Аравії та Іраку. Значна частина цих обсягів, утім, опинилася заблокованою в Перській затоці після початку війни.
За словами джерел, у Нью-Делі очікують, що американський виняток буде продовжено доти, доки зберігатимуться перебої в Ормузькій протоці. Саме тому на ринок російської нафти повернулися, зокрема, такі компанії, як Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. і Hindustan Mittal Energy Ltd., які уникали цих закупівель із грудня.
Водночас, окрім нарощування імпорту з Росії, індійські переробники намагаються диверсифікувати постачання на тлі затягування війни. За даними Kpler, обсяг закупівель венесуельської нафти з поставкою у квітні може сягнути 8 мільйонів барелів - це найвищий рівень із жовтня 2020 року.
Тим часом Росія отримує значні вигоди від відновлення попиту та високих цін на свою нафту. Доходи Кремля від експорту сирої нафти зараз є найбільшими з березня 2022 року - тобто з періоду невдовзі після того, як російські війська напали на Україну.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Країни заходу мають збільшити військову підтримку України, оскільки для них це незначні витрати, водночас, Україна фінансує армію на межі своїх можливостей
Рекомендуємо аналітичний звіт від Міжнародного інституту свободи. Ключові висновки:
🔹За 2022 – 2025 роки військові витрати України становили приблизно 30% ВВП. ри цьому сукупні державні витрати України за чотири роки становили $567,07 млрд або 76% ВВП.
🔹У разі погіршення становища із зовнішнім фінансуванням, перерозподіл бюджетних ресурсів між військовою та невійськовою частиною є основним додатковим джерелом фінансування.
🔹При цьому необхідно суттєво знизити обсяг невійськових витрат.
🔹У період 2022 – 2025 років середньорічні невоєнні витрати становили 46,2% ВВП.
🔹Слабка українська економіка з низьким рівнем присутності в європейській та міжнародній системі поділу праці, слабкими інститутами захисту прав власності, низькою якістю держуправління та домінацією держави в економіці не може собі дозволити рівень державних витрат у 70 - 75% ВВП. Це гальмує економічне зростання, «годує» корупцію, деморалізує приватне підприємництво та посилює кризу довіри в країні.
🔹Глибока фіскальна реформа, тобто радикальна зміна структури податкової системи, у тому числі податкового адміністрування з одного боку, та ревізія видаткової частини бюджету з іншого, з урахуванням стану ЗСУ та вимог фронту, є не лише комплексним заходом для досягнення макроекономічної стабільності, але також частиною заходів щодо зміцнення обороноздатності, а також покращення підтримки ЗСУ.
🔹Така опція як підвищення податкового навантаження в України давно вичерпана - воно і так надмірне.
🔹 У 2025 році податкові доходи України становили ~37% ВВП, що перевищує середній показник країн ОЕСР.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Рекомендуємо аналітичний звіт від Міжнародного інституту свободи. Ключові висновки:
🔹За 2022 – 2025 роки військові витрати України становили приблизно 30% ВВП. ри цьому сукупні державні витрати України за чотири роки становили $567,07 млрд або 76% ВВП.
🔹У разі погіршення становища із зовнішнім фінансуванням, перерозподіл бюджетних ресурсів між військовою та невійськовою частиною є основним додатковим джерелом фінансування.
🔹При цьому необхідно суттєво знизити обсяг невійськових витрат.
🔹У період 2022 – 2025 років середньорічні невоєнні витрати становили 46,2% ВВП.
🔹Слабка українська економіка з низьким рівнем присутності в європейській та міжнародній системі поділу праці, слабкими інститутами захисту прав власності, низькою якістю держуправління та домінацією держави в економіці не може собі дозволити рівень державних витрат у 70 - 75% ВВП. Це гальмує економічне зростання, «годує» корупцію, деморалізує приватне підприємництво та посилює кризу довіри в країні.
🔹Глибока фіскальна реформа, тобто радикальна зміна структури податкової системи, у тому числі податкового адміністрування з одного боку, та ревізія видаткової частини бюджету з іншого, з урахуванням стану ЗСУ та вимог фронту, є не лише комплексним заходом для досягнення макроекономічної стабільності, але також частиною заходів щодо зміцнення обороноздатності, а також покращення підтримки ЗСУ.
🔹Така опція як підвищення податкового навантаження в України давно вичерпана - воно і так надмірне.
🔹 У 2025 році податкові доходи України становили ~37% ВВП, що перевищує середній показник країн ОЕСР.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Російська нафта в Індії вперше з початку війни проти України продається з премією і дорожча за Brent - Bloomberg
Російська нафта в Індії вперше від початку повномасштабної війни проти України почала продаватися з премією. Це ще одне свідчення того, як конфлікт на Близькому Сході грає на руку Москві та розхитує світовий енергетичний ринок.
Флагманський російський сорт Urals уперше торгується з премією до Dated Brent у точці поставки до Індії - одного з ключових світових орієнтирів для фізичних нафтових угод. За даними Argus Media, у п’ятницю ціна цієї нафти на західному узбережжі Індії сягнула 121,65 долара за барель. Це найвищий рівень із кінця лютого 2023 року, відколи Argus почав публікувати такі дані.
Війна на Близькому Сході скоротила значну частину глобальних поставок, а США, на тлі загострення ситуації, фактично дозволили покупцям без страху санкцій купувати російську нафту, що зберігається в танкерах у морі. До цього, в межах торговельних переговорів на початку року, Індія навпаки скорочувала закупівлі російської сировини.
Більш м’який підхід Вашингтона знову пожвавив попит Індії на російську нафту. За словами обізнаних джерел, провідні індійські переробники, серед яких Indian Oil Corp. і Reliance Industries Ltd., уже закупили десятки мільйонів барелів російської нафти, що постачається морем. Це, своєю чергою, допомагає наповнювати російський бюджет на тлі того, що війна проти України триває вже п’ятий рік.
Подорожчали навіть ті обсяги, які ще не були відвантажені. У п’ятницю середня ціна Urals у російських західних портах становила 89,58 долара за барель - це найвищий показник із кінця липня 2022 року, свідчать дані Argus Media. Водночас поки незрозуміло, чи саме Росія отримує вигоду від різниці між експортною ціною та ціною поставки.
Ціна Urals зараз значно перевищує середній рівень у 59 доларів за барель, який закладено в російський бюджет на цей рік. Хоча стрімке зростання нафтових котирувань збільшує доходи російської держави, Москва водночас готується скорочувати витрати, щоб стримати зростання бюджетного дефіциту і не допустити збільшення запозичень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Російська нафта в Індії вперше від початку повномасштабної війни проти України почала продаватися з премією. Це ще одне свідчення того, як конфлікт на Близькому Сході грає на руку Москві та розхитує світовий енергетичний ринок.
Флагманський російський сорт Urals уперше торгується з премією до Dated Brent у точці поставки до Індії - одного з ключових світових орієнтирів для фізичних нафтових угод. За даними Argus Media, у п’ятницю ціна цієї нафти на західному узбережжі Індії сягнула 121,65 долара за барель. Це найвищий рівень із кінця лютого 2023 року, відколи Argus почав публікувати такі дані.
Війна на Близькому Сході скоротила значну частину глобальних поставок, а США, на тлі загострення ситуації, фактично дозволили покупцям без страху санкцій купувати російську нафту, що зберігається в танкерах у морі. До цього, в межах торговельних переговорів на початку року, Індія навпаки скорочувала закупівлі російської сировини.
Більш м’який підхід Вашингтона знову пожвавив попит Індії на російську нафту. За словами обізнаних джерел, провідні індійські переробники, серед яких Indian Oil Corp. і Reliance Industries Ltd., уже закупили десятки мільйонів барелів російської нафти, що постачається морем. Це, своєю чергою, допомагає наповнювати російський бюджет на тлі того, що війна проти України триває вже п’ятий рік.
Подорожчали навіть ті обсяги, які ще не були відвантажені. У п’ятницю середня ціна Urals у російських західних портах становила 89,58 долара за барель - це найвищий показник із кінця липня 2022 року, свідчать дані Argus Media. Водночас поки незрозуміло, чи саме Росія отримує вигоду від різниці між експортною ціною та ціною поставки.
Ціна Urals зараз значно перевищує середній рівень у 59 доларів за барель, який закладено в російський бюджет на цей рік. Хоча стрімке зростання нафтових котирувань збільшує доходи російської держави, Москва водночас готується скорочувати витрати, щоб стримати зростання бюджетного дефіциту і не допустити збільшення запозичень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Останнім часом дуже сумно від публічних новин по контрактам та закупівлям високотехнологічної оборонки в Європі та не тільки.
На фото ви бачите польського військового з дроном-перехоплювачем AS-3 MEROPS.
Польша, Румунія, США, Данія та інші країни НАТО уже взяли його на озброєння або в процесі, навчаються екіпажі, розгортаються сервісні центри.
Це контракти на мільярди доларів.
Меропс - чудовий, насправді, продукт. З "combat proven in Ukraine", бо без цієї приписки зараз ти нічого високотехнологічного і "дронового" у Світі не продаси.
Цей дрон успішно застосовується в Україні і ним збивають десятки і сотні шахедів.
АЛЕ
Цей дрон - американської компанії. Виробляється на Заході, з українського там невелика частина R&D, тактика застосування і сотні кейсів успішних збиттів нашими операторами.
До чого я веду?
Гроші лишаються на заході. Ми лишаємось ні з чим.
Таких кейсів більш ніж вдосталь: кейси Helsing, Anduril, Quantum Systems... Які роблять хороші продукти, відкатують тут технології і успішно виробляються та продаються на заході, маючи доступ до глобальних ринків та глобальних грошей.
А що ж українські компанії, запитаєте Ви?
На прикладі тих же перехоплювавчів - у нас є 5-7 компаній, котрі випускають продукцію не гіршу а десь і кращу за ті ж Меропси. Які теж збивають шахеди сотнями. Які подекуди дешевші за західні аналоги. Але поставляти на Захід вони нічого не можуть, бо... їм не дають цього робити влада та зарегульованість процедур.
Але ж "експорт оборонки" відкрили, скажете ви!
По факту - це брехня, було укладено всього декілька спільних контрактів, це крапля в морі можливостей які лежать перед українським оборонним сектором.
В цей же час основний дозвільний орган (Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю) який видає дозволи на прямий експорт в разі ПОКРИТТЯ ВНУТРІШНІХ ПОТРЕБ місяцями блокує або штампує відмови виробникам по контрактам в країни НАТО, навіть не Африку чи Близький схід (який ми теж по факту уже про#бали).
Це не тільки про перехоплювачі. Це про НРК, розвідувальні та ударні дрони, софт, АІ, бойові алгоритми, засоби РЕР та РЕБ, навіть компонентну базу частково.
Усе те, що народилося і відшліфувалося на цій війні, нашою кров'ю по суті.
По суті Україна зараз робить для світу те, що колись робила нафта для нафтових монархій - створює нове стратегічне багатство.
Бо схема тут дуже проста:
ми створюємо середовище, де технологія стає ефективною;
ми даємо фронт, дані, досвід, операторів, інженерний цикл;
а монетизують це часто інші.
Це не просто про бізнес.
Це про гроші, які не зайшли в Україну.
Про податки, які не заплатилися тут.
Про заводи, які не масштабувалися тут.
Про інженерів, які завтра поїдуть туди, де є ринок, де є більше грошей і зрозумілі правила.
Найгірший сценарій для країни — не програти війну.
Найгірший сценарій — виграти війну, але програти ринок, який ця війна створила.
Високотехнологічний defense-ринок не чекає і не буде чекати. Контракти підписуються на роки вперед. Ну або блокуються купкою чиновників в якійсь там комісії.
Якщо сьогодні не зайшов - завтра вже пізно, заробить хтось інший, але не Україна.
via Роман Сініцин
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На фото ви бачите польського військового з дроном-перехоплювачем AS-3 MEROPS.
Польша, Румунія, США, Данія та інші країни НАТО уже взяли його на озброєння або в процесі, навчаються екіпажі, розгортаються сервісні центри.
Це контракти на мільярди доларів.
Меропс - чудовий, насправді, продукт. З "combat proven in Ukraine", бо без цієї приписки зараз ти нічого високотехнологічного і "дронового" у Світі не продаси.
Цей дрон успішно застосовується в Україні і ним збивають десятки і сотні шахедів.
АЛЕ
Цей дрон - американської компанії. Виробляється на Заході, з українського там невелика частина R&D, тактика застосування і сотні кейсів успішних збиттів нашими операторами.
До чого я веду?
Гроші лишаються на заході. Ми лишаємось ні з чим.
Таких кейсів більш ніж вдосталь: кейси Helsing, Anduril, Quantum Systems... Які роблять хороші продукти, відкатують тут технології і успішно виробляються та продаються на заході, маючи доступ до глобальних ринків та глобальних грошей.
А що ж українські компанії, запитаєте Ви?
На прикладі тих же перехоплювавчів - у нас є 5-7 компаній, котрі випускають продукцію не гіршу а десь і кращу за ті ж Меропси. Які теж збивають шахеди сотнями. Які подекуди дешевші за західні аналоги. Але поставляти на Захід вони нічого не можуть, бо... їм не дають цього робити влада та зарегульованість процедур.
Але ж "експорт оборонки" відкрили, скажете ви!
По факту - це брехня, було укладено всього декілька спільних контрактів, це крапля в морі можливостей які лежать перед українським оборонним сектором.
В цей же час основний дозвільний орган (Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю) який видає дозволи на прямий експорт в разі ПОКРИТТЯ ВНУТРІШНІХ ПОТРЕБ місяцями блокує або штампує відмови виробникам по контрактам в країни НАТО, навіть не Африку чи Близький схід (який ми теж по факту уже про#бали).
Це не тільки про перехоплювачі. Це про НРК, розвідувальні та ударні дрони, софт, АІ, бойові алгоритми, засоби РЕР та РЕБ, навіть компонентну базу частково.
Усе те, що народилося і відшліфувалося на цій війні, нашою кров'ю по суті.
По суті Україна зараз робить для світу те, що колись робила нафта для нафтових монархій - створює нове стратегічне багатство.
Бо схема тут дуже проста:
ми створюємо середовище, де технологія стає ефективною;
ми даємо фронт, дані, досвід, операторів, інженерний цикл;
а монетизують це часто інші.
Це не просто про бізнес.
Це про гроші, які не зайшли в Україну.
Про податки, які не заплатилися тут.
Про заводи, які не масштабувалися тут.
Про інженерів, які завтра поїдуть туди, де є ринок, де є більше грошей і зрозумілі правила.
Найгірший сценарій для країни — не програти війну.
Найгірший сценарій — виграти війну, але програти ринок, який ця війна створила.
Високотехнологічний defense-ринок не чекає і не буде чекати. Контракти підписуються на роки вперед. Ну або блокуються купкою чиновників в якійсь там комісії.
Якщо сьогодні не зайшов - завтра вже пізно, заробить хтось інший, але не Україна.
via Роман Сініцин
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Україна на 111-му місці в Індексі щастя
Gallup та Оксфордський університет представили глобальне дослідження щастя. Точніше, чи відчувають себе щасливими люди в різних країнах.
Серед лідерів країни північної Європи: 1 Фінляндія, 2 Ісландія, 3 Данія, 4 Коста-Ріка, 5 Швеція
Ми між Кенією і Марокко. І це не дивно, бо у нас війна і щоденні обстріли. Щасливим тут бути важко.
З цікавого: Індія, якій пророкують стати мінімум третьою силою у світі, має катастрофічно нещасливе населення - 116 місце у світі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Gallup та Оксфордський університет представили глобальне дослідження щастя. Точніше, чи відчувають себе щасливими люди в різних країнах.
Серед лідерів країни північної Європи: 1 Фінляндія, 2 Ісландія, 3 Данія, 4 Коста-Ріка, 5 Швеція
Ми між Кенією і Марокко. І це не дивно, бо у нас війна і щоденні обстріли. Щасливим тут бути важко.
З цікавого: Індія, якій пророкують стати мінімум третьою силою у світі, має катастрофічно нещасливе населення - 116 місце у світі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇮🇳🛢Російську нафту, яка йшла до Китаю, перенаправляють до Індії, оскільки Нью-Делі нарощує закупівлі - Bloomberg
Танкер із російською нафтою, який спочатку прямував до Китаю, розвернувся в Південнокитайському морі й тепер поспіхом іде до Індії. Це сталося після того, як Нью-Делі почав ще активніше нарощувати імпорт із Росії.
Судно Aqua Titan має прибути до Нью-Мангалура 21 березня з партією нафти Urals, яку завантажили наприкінці січня в одному з балтійських портів. Про це свідчать дані відстеження суден. Танкер класу Aframax спершу вказував пунктом призначення китайський порт Жічжао, але в середині березня, вже у водах Південно-Східної Азії, змінив курс. Це сталося через кілька днів після того, як США дозволили Індії тимчасово збільшити закупівлі російської нафти.
Уже протягом тижня після цього послаблення індійські нафтопереробники придбали вражаючі 30 млн барелів російської нафти. Цей крок мав допомогти країні компенсувати втрату постачань із Близького Сходу на тлі війни з Іраном.
Відтоді дозвіл на відновлення закупівель із Росії отримали й інші країни. Це відкриває шлях до нових перенаправлень вантажів, які раніше йшли до Китаю. Останніми місяцями саме Китай залишався для Москви фактично "покупцем останньої надії" після того, як Індія скоротила імпорт. Повернення на ринок нових покупців, зокрема Японії та Південної Кореї, ймовірно, підштовхне ціни вгору.
За даними Vortexa Ltd., щонайменше сім танкерів із російською нафтою вже змінили пункт призначення просто під час рейсу - з Китаю на Індію. При цьому на ринку російської нафти зараз присутні всі великі індійські нафтопереробні компанії.
Окремо варто згадати танкер Zouzou N. класу Suezmax, який тепер вказує наступним пунктом призначення індійську Сікку. Орієнтовна дата прибуття - 25 березня. За даними Kpler, судно перевозить казахстанську нафту CPC Blend. Воно вийшло з Новоросійська на російському Чорному морі й спочатку прямувало до вод поблизу Жічжао, однак на початку березня також розвернулося та взяло курс на Індію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Танкер із російською нафтою, який спочатку прямував до Китаю, розвернувся в Південнокитайському морі й тепер поспіхом іде до Індії. Це сталося після того, як Нью-Делі почав ще активніше нарощувати імпорт із Росії.
Судно Aqua Titan має прибути до Нью-Мангалура 21 березня з партією нафти Urals, яку завантажили наприкінці січня в одному з балтійських портів. Про це свідчать дані відстеження суден. Танкер класу Aframax спершу вказував пунктом призначення китайський порт Жічжао, але в середині березня, вже у водах Південно-Східної Азії, змінив курс. Це сталося через кілька днів після того, як США дозволили Індії тимчасово збільшити закупівлі російської нафти.
Уже протягом тижня після цього послаблення індійські нафтопереробники придбали вражаючі 30 млн барелів російської нафти. Цей крок мав допомогти країні компенсувати втрату постачань із Близького Сходу на тлі війни з Іраном.
Відтоді дозвіл на відновлення закупівель із Росії отримали й інші країни. Це відкриває шлях до нових перенаправлень вантажів, які раніше йшли до Китаю. Останніми місяцями саме Китай залишався для Москви фактично "покупцем останньої надії" після того, як Індія скоротила імпорт. Повернення на ринок нових покупців, зокрема Японії та Південної Кореї, ймовірно, підштовхне ціни вгору.
За даними Vortexa Ltd., щонайменше сім танкерів із російською нафтою вже змінили пункт призначення просто під час рейсу - з Китаю на Індію. При цьому на ринку російської нафти зараз присутні всі великі індійські нафтопереробні компанії.
Окремо варто згадати танкер Zouzou N. класу Suezmax, який тепер вказує наступним пунктом призначення індійську Сікку. Орієнтовна дата прибуття - 25 березня. За даними Kpler, судно перевозить казахстанську нафту CPC Blend. Воно вийшло з Новоросійська на російському Чорному морі й спочатку прямувало до вод поблизу Жічжао, однак на початку березня також розвернулося та взяло курс на Індію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.